Після російських обстрілів тисячі людей в Україні залишаються з вибитими вікнами — і це напередодні холодів. Тимчасово закрити отвори OSB-плитами чи плівкою можна швидко, але повноцінна заміна розтягується на місяці. Про це йдеться в сюжеті кореспондента ТСН Євгенія Гладуна.
За даними ТСН, лише скла росіяни щороку знищують оцінно близько 5 млн кв. м — це редакційна оцінка, а не офіційна статистика. До війни скло Україна переважно імпортувала: єдиний вітчизняний склозавод за часів незалежності був у Лисичанську, який зараз окупований. Відтоді листове скло в Україну завозять виключно з-за кордону, а до 2022 року його купували навіть у Росії та Білорусі.
У Дніпровському районі Києва Олександр та Альона (у сюжеті — також Олена) розповіли ТСН, що дрон влучив у сусідній під'їзд їхнього будинку майже місяць тому. «Епіцентр вибуху був у шостому під'їзді, а ми живемо в п'ятому, то нас там теж нормально зачепило: вікна повилітали, двері міжкімнатні. Поставили фанерки, тут ЖЕК організував видачу OSB-плит», — кажуть вони. Нові вікна родина встановила навесні, а тепер розраховує на допомогу і не знає, чи встигне до морозів.
Основний спосіб відновити пошкоджене житло — державна компенсація за програмою «єВідновлення». Іноді із заміною вікон допомагають благодійні фонди, однак їхні ресурси обмежені. Оформлення компенсації зазвичай займає близько місяця, але на швидкість появи вікон у квартирі це не впливає.
Про ціну говорить Ігор Ліскі, інвестор та засновник компанії, яку ТСН не називає; він зацікавлений у власному проєкті — планує побудувати склозавод в Україні. «Зараз, на жаль, український споживач платить найвищу ціну в Європі за вікна. Не всі переробники готові з цим працювати, бо треба чекати. Великі переробники люблять працювати з великими контрактами, а дуже часто, коли там вибивають одне, два, три вікна окремих розмірів, то це таке кастомне рішення». За його словами, чим далі, тим дефіцит скла буде відчутнішим. Щороку Україна закуповує в інших країнах майже 25 мільйонів квадратних метрів скла.
Водночас виробництво вікон не стало повільнішим. Керівник виробництва Ігор Сидоренко (підприємство ТСН не називає) каже: «Якщо це звичайна конструкція, то 4 дні з моменту, як ми отримали замовлення і всю інформацію. Терміни не змінилися порівняно з тим, що було рік тому чи навіть до повномасштабного вторгнення». За його словами, перенавантаження заводів немає, а ринок скоротився: за оцінкою виробника, якщо у 2021 році було 6 млн конструкцій, то торік — менш ніж 4 млн.
Затримки виникають на етапі монтажу. Сидоренко пояснює: «Людей, які займаються безпосередньо встановленням цих конструкцій на місцях, точно стало набагато менше, ніж було до повномасштабного вторгнення. Відповідно, це може бути така історія, що вони фізично виготовлені, ми їх як виробник доставимо до об'єкта, але на цей об'єкт приїде бригада, яка буде їх монтувати, наприклад, за тиждень або навіть за місяць». Проблему підтверджує Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку: «Брак кваліфікованих кадрів, які можуть здійснювати монтаж вікон, заміри — ця проблема існує. Вона існує об'єктивно у зв'язку з тим, що в Україні в цілому брак кваліфікованих робітничих спеціальностей і, звичайно, мобілізація, тому що багато фахівців служать у Збройних силах України, їх фізично немає на своїх робочих місцях».
Що далі: у парламенті кажуть, що потрібно змінювати систему профосвіти і готувати більше фахівців технічних професій — від монтажників до електриків і зварників. На питання, як швидко це можна вирішити, Кисилевський відповідає: «Як чарівною паличкою змахнув — і одразу в усіх опинилися вікна, то такого рішення немає, звичайно. А швидкі рішення полягають у тому, що там, де є можливість, наприклад, встановити якісь тимчасові конструкції, забивати вікна фанерою, кілька днів плівкою їх закривати і кілька днів почекати, поки приїдуть вікна — хіба що так». Для людей, які можуть залишитися без вікон узимку, це означає неможливість зберегти тепло у своєму помешканні.