Членкиня наглядової ради аналітичного центру We Build Ukraine Вікторія Войціцька в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу розповіла про готовність України та Києва до зими. За її словами, столиця має величезні проблеми з підготовкою, особливо з водопостачанням, і часу на реалізацію планів стійкості залишилося небагато.
Контекст, який вона наводить: прем'єр повідомив, що з середини липня Росія щодня атакує українську енергетику і загалом уже відбулося понад 2 тисячі таких атак. Він же заявив, що Україна зараз краще підготовлена до зими, ніж раніше. Войціцька не заперечує окремих напрямів підготовки, але загальну картину описує інакше: «ми вкотре починаємо готуватися невчасно».
На її думку, цю роботу потрібно було розпочинати ще у 2023 році, після першої складної зими, коли стало зрозуміло, що ворог використовуватиме енергетику як зброю. Вона каже, що тодішня влада не дослухалася до експертного середовища, яке наполягало на зменшенні залежності від великих об'єктів генерації — теплоелектростанцій, гідроелектростанцій, теплоелектроцентралей.
Водночас вона перелічує й те, що зробили: сформували стратегічний запас енергетичного обладнання для ремонтів, накопичили значні обсяги газу в газосховищах, налагодили роботу енергетиків. Окремо вона вказує на зміну тактики: Росія запускає рої дронів один за одним, через що часу на ремонтні роботи в умовно безпечних умовах стало менше.
Готовність міст різна. За словами Войціцької, Вінниця доклала значних зусиль, щоб мінімізувати залежність від централізованого енергопостачання, а в Миколаєві місцева влада зробила ставку на власні ресурси й децентралізовану генерацію. Київ, за її оцінкою, викликає найбільше занепокоєння: плани стійкості для столиці почали розробляти навесні — на початку літа цього року, а сам план затвердили на засіданні РНБО в серпні.
Чому це критично для води: Київводоканал є одним із найбільших споживачів електроенергії у столиці, і через систему щодня має проходити близько 700 тисяч кубометрів води. Без стабільного живлення насосні станції та водозабори не працюють, а додаткові джерела живлення ще не побудовані. Войціцька каже, що проєкт резервного живлення Київводоканалу реалізовуватимуть до весни наступного року. Другий ризик — удари по самих об'єктах водопостачання, хоча його вона оцінює як менший: для повного знищення системи ворогу довелося б зосередити засоби на цілій мережі об'єктів. Основне джерело електроенергії для Києва — Рівненська АЕС, і на шляху до столиці стоять високовольтні підстанції. Раніше будували два рівні захисту, минулого року намагалися встигнути облаштувати третій, але атаки почалися раніше.
Окремо вона згадує когенераційні установки: нових проєктів, за її розумінням, нині ніхто не планує будувати, бо в березні влада змінила правила гри. Щодо фінансування столиці Войціцька зазначає, що Київ має профіцитний бюджет, але розраховували також на кошти центральної влади, і через несвоєчасне ухвалення законів, потрібних для європейського фінансування, надходження коштів затримується.
Що далі: Войціцька радить готуватися до сценаріїв, які раніше пережили в інших містах, зокрема у Львові, де воду подавали за графіком — одну-дві години вранці та одну-дві години ввечері. Людям варто мати вдома запаси питної води, а не лише технічної. Чи будуть графіки водопостачання в Києві цієї зими, наразі невідомо.