Україна щомісяця отримує близько 12 ракет до зенітних ракетних комплексів Patriot — таку цифру озвучив президент Володимир Зеленський, оцінивши її як «надзвичайно мало». Матеріал 24 Каналу, опублікований 29 жовтня, присвячений тому, як країна може вберегтися від російських атак балістикою. Про ситуацію в ефірі каналу розповідав військовослужбовець 413 полку Сил безпілотних систем «Рейд» Іван Киричевський. Кількість ракет, за його словами, справді мізерна, проте Сили оборони працюють над альтернативними варіантами протидії балістиці.
Чому 12 ракет на місяць — замало, у матеріалі пояснюється насамперед через оцінку президента: він назвав такий обсяг «надзвичайно малим». Конкретної арифметики публікація не наводить: скільки ракет іде на одне перехоплення, які поточні запаси чи масштаб балістичної загрози — наразі невідомо. Публікація також не називає, хто і в якому обсязі постачає ракети. Тому матеріал акцентує на тому, що можна робити попри обмежені поставки. Зрозуміло лише, що темп поставок президент вважає недостатнім.
Перший компенсувальний напрям — ураження пускових установок ворога. Як наголосив Киричевський, українські підрозділи посилено працюють над тим, щоб вибивати пускові установки противника. Приклад він навів із липня: полк «Рейд» тоді спалив установку С-400, яку ворог мав застосувати проти Києва. Ця робота, за словами військового, непублічна — розголошувати можна не все з бойової роботи.
Цифри наводить і Міноборони: за його повідомленнями, тільки у вересні та на початку жовтня українські сили уразили або повністю знищили вісім пускових установок російських комплексів «Іскандер» і С-400. Про це відомство вже розповідало раніше. Йшлося, уточнює публікація, про С-400, модифіковані під удари по наземних об'єктах.
Про непублічність такої роботи Киричевський сказав образно: «Сили безпілотних систем — це такий колективний „Святий Миколай“. Не всі добрі справи оприлюднюють». Так він пояснив, чому частина результатів не потрапляє в публічне поле. За його словами, інколи з російськими «Іскандерами» та С-400 «щось стається» — і тоді техніка перетворюється на металобрухт.
Другий напрям — власна українська альтернатива системам Patriot. Матеріал констатує: робота над нею триває, однак станом на зараз це лише процес без готового результату. Строків, характеристик чи назв розробок публікація не називає — наразі невідомо, коли і чим Україна зможе доповнити Patriot.
Чому це важливо: брак ракет безпосередньо стосується здатності захищатися від російських атак балістикою, тому вага зміщується на альтернативи — зокрема на ураження пускових установок ворога. Що далі: про збільшення поставок у матеріалі не йдеться — наразі невідомо, чи зросте кількість ракет. Поки поставки обмежені, ставка, виходячи з публікації, робиться на два напрями: знищення пускових і власна розробка.