23 жовтня 2026 року «Українська правда» опублікувала матеріал з інфографікою про те, скільки часу летять російські ракети до Харкова, Києва та Львова. Розрахунок, як зазначено в публікації, УП зробила разом з авіаекспертом Анатолієм Храпчинським. У переліку типів ракет, для яких рахували час підльоту, є й «Філін». Інфографіку створив Андрій Калістратенко, авторка матеріалу — Тетяна Кривішин.
Приводом для розрахунку стало розширення російського арсеналу далекобійної зброї. За даними Головного управління розвідки, наприкінці літа 2026 року Росія почала запускати нову розробку — крилату ракету «Філін». Її заявлена дальність — до 1200 кілометрів, швидкість — до 800 кілометрів на годину. У публікації «Філін» описаний як доповнення до арсеналу, що включає крилаті Х-101 і «Калібри», балістичні «Іскандери» та північнокорейські KN-23.
ГУР у коментарі УП зазначило, що в Росії є значні запаси далекобійного ракетного озброєння. За цим же коментарем, міжнародні санкції мали б обмежити можливості ворога, натомість темпи виробництва зростають: щомісяця Росії вдається випускати понад 200 одиниць різних видів ракет, і понад половина з цієї цифри — балістика. Станом на жовтень 2026 року, за даними публікації, Росія має на складах 700 балістичних та кілька тисяч крилатих ракет.
У матеріалі наведено й деталізацію за типами: «Іскандер-М» — 115 ракет у запасі (виробляють приблизно 65 одиниць на місяць); «Калібр» — понад 450 (приблизно 29 на місяць); РМ-48У — до 400 (приблизно 40 на місяць); «Онікс» — понад 600 (за перші сім місяців 2026 року виготовлено понад 55 одиниць); «Циркон» — понад 120 (понад 30 за той самий період). Виробництво «Кинджала», за даними публікації, тимчасово призупинено через низькі показники точності.
Пояснюючи, чому час підльоту відрізняється, УП зазначає: кожна ракета відрізняється від інших дальністю, швидкістю, траєкторією польоту, способом запуску, а також конструкцією та двигунами. УП також зазначає, що для українців у різних регіонах найважливіше інше — скільки часу минає від запуску ракети до можливого влучання в конкретне місто: години, лічені хвилини чи навіть секунди.
Конкретні цифри часу підльоту до кожного з трьох міст наведені в інфографіці, а не в текстовій частині матеріалу. Тому відтворити їх за текстом неможливо: наразі невідомо, які саме значення УП і Храпчинський отримали для Харкова, Києва та Львова, для яких типів ракет, крім «Філіна», зроблено розрахунок і за якою методикою. Невідомо також, чи це оновлення попередніх розрахунків, чи нова аналітика. Незалежного підтвердження цих розрахунків у матеріалі не наведено.
Що далі: публікація не містить рекомендацій щодо дій під час повітряної тривоги — лише сам розрахунок часу підльоту. Практичний вимір, на який вона орієнтована, сформульований у тексті як питання часу від запуску до можливого влучання; деталі по кожному місту залишаються в інфографіці.