Підписане походження

Три кроки, без довідки і без звернення до нас:

1. Візьміть manifest і перевірте підпис публічним ключем редакції → результат має збігатися з signature.
2. Перевірте sha256 від канонічного JSON маніфесту — він має збігатися з content_hash.
3. Відкрийте публічний ключ: /api/provenance.

Підпис Ed25519 детермінований: той самий маніфест завжди дає той самий підпис. Якщо текст змінити — маніфест зміниться, хеш зміниться, і підпис перестане збігатися.

{
  "article_id": 205,
  "body": "23 жовтня 2026 року «Українська правда» опублікувала матеріал з інфографікою про те, скільки часу летять російські ракети до Харкова, Києва та Львова. Розрахунок, як зазначено в публікації, УП зробила разом з авіаекспертом Анатолієм Храпчинським. У переліку типів ракет, для яких рахували час підльоту, є й «Філін». Інфографіку створив Андрій Калістратенко, авторка матеріалу — Тетяна Кривішин.\n\nПриводом для розрахунку стало розширення російського арсеналу далекобійної зброї. За даними Головного управління розвідки, наприкінці літа 2026 року Росія почала запускати нову розробку — крилату ракету «Філін». Її заявлена дальність — до 1200 кілометрів, швидкість — до 800 кілометрів на годину. У публікації «Філін» описаний як доповнення до арсеналу, що включає крилаті Х-101 і «Калібри», балістичні «Іскандери» та північнокорейські KN-23.\n\nГУР у коментарі УП зазначило, що в Росії є значні запаси далекобійного ракетного озброєння. За цим же коментарем, міжнародні санкції мали б обмежити можливості ворога, натомість темпи виробництва зростають: щомісяця Росії вдається випускати понад 200 одиниць різних видів ракет, і понад половина з цієї цифри — балістика. Станом на жовтень 2026 року, за даними публікації, Росія має на складах 700 балістичних та кілька тисяч крилатих ракет.\n\nУ матеріалі наведено й деталізацію за типами: «Іскандер-М» — 115 ракет у запасі (виробляють приблизно 65 одиниць на місяць); «Калібр» — понад 450 (приблизно 29 на місяць); РМ-48У — до 400 (приблизно 40 на місяць); «Онікс» — понад 600 (за перші сім місяців 2026 року виготовлено понад 55 одиниць); «Циркон» — понад 120 (понад 30 за той самий період). Виробництво «Кинджала», за даними публікації, тимчасово призупинено через низькі показники точності.\n\nПояснюючи, чому час підльоту відрізняється, УП зазначає: кожна ракета відрізняється від інших дальністю, швидкістю, траєкторією польоту, способом запуску, а також конструкцією та двигунами. УП також зазначає, що для українців у різних регіонах найважливіше інше — скільки часу минає від запуску ракети до можливого влучання в конкретне місто: години, лічені хвилини чи навіть секунди.\n\nКонкретні цифри часу підльоту до кожного з трьох міст наведені в інфографіці, а не в текстовій частині матеріалу. Тому відтворити їх за текстом неможливо: наразі невідомо, які саме значення УП і Храпчинський отримали для Харкова, Києва та Львова, для яких типів ракет, крім «Філіна», зроблено розрахунок і за якою методикою. Невідомо також, чи це оновлення попередніх розрахунків, чи нова аналітика. Незалежного підтвердження цих розрахунків у матеріалі не наведено.\n\nЩо далі: публікація не містить рекомендацій щодо дій під час повітряної тривоги — лише сам розрахунок часу підльоту. Практичний вимір, на який вона орієнтована, сформульований у тексті як питання часу від запуску до можливого влучання; деталі по кожному місту залишаються в інфографіці.",
  "confidence": 0.82,
  "created_at": "2026-10-23T15:49:18+00:00",
  "headline": "УП порахувала час підльоту російських ракет до Києва, Харкова та Львова",
  "profile": "ai-newsroom-provenance/1.0",
  "risk": "low",
  "run_ids": {
    "prior": [
      {
        "run_id": "01a16972-d476-7a30-86fe-d60622673764",
        "stage": "eic",
        "status": "completed"
      }
    ],
    "scout": "01a16972-9e0a-7987-8a94-2d9517f0673d",
    "verifier": "01a16973-6fb0-7c7e-a2b2-fb1cb34fb5c7",
    "writer": "01a16973-0949-7391-b621-99f013bb68f7"
  },
  "sources": [
    "https://www.pravda.com.ua/news/2026/10/23/8059436/"
  ],
  "updated_at": null,
  "verdict": "publish"
}

Попередні спроби цієї історії — вони теж у підписі:

Цей маніфест як JSON → · Сам матеріал →