У жовтні 2026 року президент Польщі Кароль Навроцький допустив можливість формування коаліції польських правих сил і потенційно запрошення до неї «Конфедерації польської корони» — ультраправої партії Гжегожа Брауна. Про це повідомляє 24 Канал. Ідеться саме про допущену можливість, а не про ухвалене рішення: склад майбутньої коаліції, її програма та строки переговорів у матеріалі не розкриті, тож наразі невідомо, чи партія Брауна справді увійде до уряду.
Гжегож Браун народився 11 березня 1967 року в Торуні. Наприкінці 1980-х він долучився до антикомуністичного руху у Вроцлаві, зокрема до «Помаранчевої альтернативи», здобув філологічну освіту у Вроцлавському університеті, навчався кінематографії та працював режисером документального кіно про польську історію. Згодом він зблизився з католицькими традиціоналістами, монархістами й націоналістичними рухами, а 2019 року заснував партію «Конфедерація польської корони», за списками ширшого об'єднання «Конфедерація» потрапив до Сейму, переобрався 2023-го і 2024 року здобув мандат депутата Європарламенту.
Публічна кар'єра Брауна супроводжується скандалами. За даними 24 Каналу, ще 2011 року він назвав покійного люблінського архієпископа Юзефа Жицінського «брехуном і негідником», за що отримав осуд польського єпископату, а наступного року запропонував розстрілювати кожного десятого журналіста Gazeta Wyborcza і TVN — прокуратура відкривала справу, але згодом її закрила. У грудні 2023-го він погасив вогнегасником ханукальні свічки в будівлі Сейму, що видання називає одним із найгучніших антисемітських скандалів у новітній історії Польщі. У липні 2025-го він публічно заперечив історичні факти про геноцид в Аушвіці-Біркенау, після чого постала ще одна справа, а в березні 2026 року Європарламент позбавив його імунітету.
Окрема лінія — антиукраїнська діяльність. Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, Браун розгорнув кампанію під гаслом «Стоп українізації Польщі», виступаючи проти допомоги українським біженцям і постачання зброї Києву. За даними видання, він та його однопартійці неодноразово знімали українські прапори з державних об'єктів, зокрема з кургану Костюшка у Кракові та міської ради Бялої-Підляської, через що прокуратура висунула йому нові обвинувачення. У вересні 2026 року Браун розбив молотом меморіал полеглим воякам УПА.
Електоральна вага політика зросла різко. 2015 року він уперше балотувався в президенти й отримав 0,83% голосів. У січні 2025-го його виключили з «Конфедерації» після рішення йти на вибори всупереч висуненню Славоміра Менцена, а на президентських виборах 2025 року Браун посів четверте місце з 6,34% — це близько 1,2 мільйона виборців, більш ніж удесятеро більше, ніж десять років тому. 24 Канал пояснює це поступовою радикалізацією частини польського електорату на тлі загострення боротьби за консервативні голоси: після втрати влади 2023 року «Право і справедливість» Ярослава Качинського зіткнулася з урядом Дональда Туска і з агресивними конкурентами на власному фланзі, а в липні 2026-го партію залишила група депутатів на чолі з Матеушем Моравецьким.
Чому це важливо для українського читача: 24 Канал прямо формулює тезу, що боротьба польських консерваторів за владу загрожує перетворити Україну на головну мішень їхніх політичних кампаній. Видання також подає Брауна як «українофоба, антисеміта, державника» — це оцінні характеристики самого джерела, а не встановлені судом факти. Що саме зміниться в польській політиці щодо України в разі входу його партії до коаліції, наразі невідомо: жодних домовленостей, програмних пунктів чи заяв учасників переговорів матеріал не наводить.
Що далі: остаточний склад коаліції та її умови на момент публікації не визначені, строки переговорів не розкриті. Паралельно тривають юридичні процеси проти Брауна, зокрема справа щодо заперечення фактів про Аушвіц-Біркенау, у якій він уже втратив імунітет євродепутата.