Перевірка документів під час воєнного стану та загальної мобілізації регулярно стає приводом для спорів: чи можна оглядати смартфон на вулиці, чи дозволено знімати працівників ТЦК і що відбувається з пристроєм після вилучення. Межі повноважень територіальних центрів комплектування та поліції визначають Конституція, закони та процесуальні норми. Джерело: ТСН

Юридична рамка спирається на статтю 31 Конституції України, яка гарантує таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції. У телефоні зберігаються приватні повідомлення, знімки, банківські дані й відомості про місцеперебування людини, тому сама лише розмова з представником ТЦК чи поліцейським не дає права вимагати розблокувати пристрій і переглядати його вміст. Підстави для перевірки документів поліцією визначені статтею 32 закону «Про Національну поліцію»; у воєнний стан у чоловіків віком 18–60 років можуть вимагати військово-обліковий документ разом із посвідченням особи. Водночас поверхнева перевірка речей означає візуальний огляд майна, а не відкриття месенджерів, галереї чи історії браузера.

Окремо — блокпости. Там увагу можуть приділяти інформації, дотичній до національної безпеки: стаття 114-2 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення відомостей про переміщення чи розташування Збройних сил України та результати обстрілів. Проте прохання продемонструвати конкретний знімок не означає дозволу переглядати всю переписку. Доступ до даних можливий за добровільною згодою власника або в межах кримінального провадження, якщо пристрій є речовим доказом. За обґрунтованої підозри щодо незаконного знімання військових об'єктів відмова показати матеріали може стати підставою для затримання, доправлення до підрозділу поліції та процесуального вилучення пристрою — але не для довільного перегляду.

Адвокатка Марина Бекало пояснила, що працівники ТЦК та СП не наділені повноваженнями примусово забирати телефони, документи й інші особисті речі, чинити фізичний чи психологічний тиск або силоміць затримувати людей. «Отже такі насильницькі дії можуть бути кваліфіковані як перевищення службових повноважень, насильницьке зникнення, незаконне позбавлення волі або викрадення людини», — сказала вона, зазначивши, що це матиме кримінальні наслідки для посадових осіб. Водночас у приміщенні ТЦК можуть діяти власні правила — заборона знімання або добровільне залишення телефона на зберігання; така вимога не дає права на примусове вилучення пристрою. Адвокатка Надія Корінна наголосила, що адміністративне затримання за порушення правил військового обліку здійснює поліція, а не ТЦК; доправлення до територіального центру можливе за наявності відповідних підстав, зокрема якщо є підозра в порушенні правил військового обліку або людина відмовляється отримати повістку чи проїхати до ТЦК.

Якщо телефон забрали примусово або людина залишилася без зв'язку, Корінна радить насамперед подбати про безпеку й про те, щоб близькі знали про місце перебування. Далі — не вступати в конфлікт, фіксувати в протоколах та актах факт вилучення чи обмеження доступу до правової допомоги, уважно читати документи перед підписом і письмово викладати заперечення. Залучати адвоката варто, щойно рідні знають, де людина, але не можуть із нею зв'язатися.

Щодо знімання Бекало пояснила: під час вручення повістки представники ТЦК або поліцейські мають вести фото- та відеофіксацію бодікамерами, а належним підтвердженням оповіщення є особистий підпис про отримання повістки та відеозапис ознайомлення з нею або відмови від неї. Якщо технічний засіб закріпили неналежно і запис вийшов неякісним, суд може визнати такий доказ недопустимим або неналежним. Громадяни можуть самостійно фіксувати можливі правопорушення з боку працівників ТЦК, але поширення матеріалів про перебування чи переміщення військових, блокпостів і військових об'єктів з метою публічного поширення такої інформації може мати правові наслідки; для набуття статусу доказів матеріали мають вилучити й долучити до справи за процедурою.

Незаконні дії оскаржують через керівництво Національної поліції, Департамент внутрішньої безпеки, прокуратуру, Державне бюро розслідувань або суд — письмові заперечення в протоколах і актах стають основою для таких звернень. Довільно перевіряти вміст особистого телефона чи примусово його забирати представники ТЦК не можуть, а доступ до даних у випадках, пов'язаних із кримінальним провадженням, відбувається на законних підставах і з дотриманням установленої процедури.