У ніч із 24 на 25 жовтня 2026 року Україна перейшла на зимовий час: о 04:00 годинник переводили на 03:00. Цю подію 24 Канал використав як привід для мовної добірки — про те, як називати час українською і яких запозичень із російської варто позбутися. Матеріал опубліковано 25 жовтня 2026 року.

За текстом 24 Каналу, перехід на літній і зимовий час в Україні відбувається двічі на рік — навесні, в останню неділю березня, стрілки зсувають на годину вперед, а восени, в останню неділю жовтня, — на годину назад. Метою запровадження практики видання називає ефективніше використання денного світла й потенційну економію електроенергії, додаючи, що її результативність досі обговорюють. Скасування сезонного переведення тим часом ухвалено, але не запроваджено: 16 липня 2024 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №4201 про обчислення часу, який скасовує сезонне переведення, однак документ не набув чинності, тому переведення 25 жовтня 2026 року відбулося у звичайному порядку.

Найбільший блок добірки — перелік побутових форм, які 24 Канал кваліфікує як росіянізми, разом із відповідниками. Замість «врємя» видання радить казати «час», замість «мінута» — «хвилина», замість «сєкунда» — «секунда», замість «стрєлкі» — «стрілки». Окремо наголошено на різниці між «часом» і «годиною»: 24 Канал радить «годину» замість «часу». Вислів «перевести часи» матеріал пропонує замінити на «перевести годинник».

Слово «часи» в українській мові не заперечується: за текстом, воно побутує, зокрема, на позначення наручного годинника. Для приладу, що показує час, видання називає універсальним варіантом «годинник», а також згадує регіональне «дзиґар». «Будильник» і «циферблат» 24 Канал визнає нормативними — їм заміни не потрібно, йдеться лише про правильне вживання.

Окрема частина — про те, як запитувати. Для точного часу матеріал радить форму «Котра година?» або ввічливий варіант із проханням сказати, котра година. «О котрій годині?» — для уточнення моменту події, «Скільки годин?» — для тривалості. Питання «Яка година?» видання вважає недоречним і пояснює це жартом: на нього можна відповісти «ранкова» чи «вечірня».

Чому це важливо: матеріал показує, що мовні звички живуть окремо від техніки — годинник можна перевести точно, але називати час звичними запозиченнями. Водночас це просвітницька добірка, а не дослідження: перелік укладено без посилань на словники чи мовознавчі праці, а даних про поширеність цих форм у живому мовленні не наведено.

За описаним у матеріалі правилом наступне переведення годинника має припасти на останню неділю березня.