Сотнями ударних дронів Росія атакувала Україну в ніч проти 1 листопада, і реактивними серед запущених машин виявилися тільки кілька десятків. Публікація наводить підсумковий підрахунок: за ніч запущено 433 безпілотники різних типів, з яких 64 — реактивні. Решта залпу — переважно звичайні «шахеди» з бензиновими двигунами, і саме вони склали переважну частину атаки. Джерело: 24 Канал
Чому залп мав такий склад, пояснив Сергій Бескрестнов — радник президента з технологічних питань, більш відомий як «Флеш»; публікація з його поясненням з'явилася того ж дня. За його словами, перевага звичайних машин над реактивними була обрана атакуючою стороною навмисно, ще до нічного запуску, а погодний фактор описується як підстава цього рішення.
Цей вибір він пов'язує з метеоумовами: над Україною тримається суцільна хмарність. У таких умовах, за логікою експерта, атакуюча сторона й запускає десятки звичайних бензинових «шахедів» — розрахунок будується на тому, що «нашим екіпажам перехоплювачів буде складно їх виявити». Наведена схема — оцінка самого Бескрестнова, а не висновок окремих офіційних структур.
Географія удару теж виражена чітко: основний напрям припав на центральні та західні області. Крім того, ворог атакував енергетичну інфраструктуру у чотирьох регіонах — Хмельницькій, Вінницькій, Дніпропетровській і Житомирській. Через пошкодження мереж у Житомирській області, за даними, наведеними у статті, без світла лишилися більш ніж 650 населених пунктів.
Про наслідки для людей текст повідомляє стисло: у Рівненській області безпілотник влучив у житловий будинок — поранення отримали четверо людей; у Полтавській області постраждала дитина. Додаткових відомостей про неї — стану, обставин чи будь-яких ідентифікаційних даних — джерело не наводить, і в цьому матеріалі такі деталі навмисно не відтворюються.
Чому це важливо: пояснення Бескрестнова переводить увагу з масштабу на характер удару — не нова модифікація, а велика маса звичайних машин, поміщена в умови, де виявлення цілей погіршене. Це вже тлумачення на основі статті, а не твердження джерела: якщо такий розрахунок працює, тягар виявлення і вартість оборони проти кожної хмарної ночі зростають, а метеоумови стають фактором планування запусків. При цьому публікація не пов'язує цю ніч з раніше поширюваними попередженнями про можливий масований удар — чи йшлося зрештою про неї, наразі невідомо.
Що далі: публікація не називає причин, чому реактивні запуски цієї ночі виявилися поодинокими, окрім ставки на хмарність, — і не дає підстав судити, чи стане такий склад типовим для подальших атак; економічних підрахунків ефекту для російської сторони вона теж не наводить. З більш ранніх міркувань Бескрестнова у тексті одне уточнення: в Україні через оптичні модулі, виявлені на російських дронах, можуть повернути світломаскування.