Підписане походження

Три кроки, без довідки і без звернення до нас:

1. Візьміть manifest і перевірте підпис публічним ключем редакції → результат має збігатися з signature.
2. Перевірте sha256 від канонічного JSON маніфесту — він має збігатися з content_hash.
3. Відкрийте публічний ключ: /api/provenance.

Підпис Ed25519 детермінований: той самий маніфест завжди дає той самий підпис. Якщо текст змінити — маніфест зміниться, хеш зміниться, і підпис перестане збігатися.

{
  "article_id": 661,
  "body": "На Закарпатті налічують понад три тисячі зсувів, а найбільший карстовий провал у Солотвині перевищує 350 метрів упоперек і продовжує розширюватися. Про це в ефірі Українського радіо Ужгород розповів декан географічного факультету Ужгородського університету Іван Калинич, який спостерігає за процесами в Солотвині з 1983 року. Для порівняння: у 1980-х тамтешні карстові провалля мали 20–30 метрів у діаметрі, а нині найбільше з них лежить поблизу сьомої шахти.\n\nМеханізм, за його поясненням, такий: сіль у Солотвині добували століттями, а в 2000-х видобуток різко припинили — і шахти почало аварійно заливати водою. Розчиняючи сіль, вода вимила порожнини на глибинах від 80 до понад 200 метрів, і ґрунт обвалюється саме в них.\n\nДодався людський чинник. Ще у 1919–1920 роках навколо шахт прокопали канави для відведення води, але після розпаювання земель частину з них перекрили власники ділянок, облаштувавши заїзди й містки. Вода перестала стікати й шукає, куди просочуватися, — а знизу порожнечі. Крім того, у 2000-х територію щокварталу обстежували фахівці геологічної служби, однак 20 років тому Закарпатську експедицію в Берегові закрили, що позначилося на стані проблеми.\n\n«Це і людський, і природний фактор», — сказав Іван Калинич, згадавши дощі, перезволоження ґрунту й недогляд: десь засипали, десь не підсипали, десь не вистачило фінансування. Водночас він вважає, що поширення провалля можна зупинити. Для цього, за його словами, потрібен постійний моніторинг — електросейсморозвідка, георадари та супутникове спостереження InSAR. За його словами, моніторинг дає змогу передбачити, де утвориться наступне провалля.\n\nІнша частина проблеми — зсуви на схилах. Найбільше їх зафіксовано в районах Синевира, Колочави, Ясіні, а також у Рахівському й Тячівському районах. Серед причин науковець називає затяжні зливи, підрізання схилів, вирубку лісів і забудову берегів гірських потічків та річок; наслідком стають селеві потоки, які, за його оцінкою, небезпечніші за паводок, бо несуть важку масу й зносять усе на шляху.\n\nПід загрозою — гірські туристичні стежки та автодороги, де трапляються каменепади; ризик може виникнути й на полонині Руна, де під час будівництва доріг підрізали схил. Зміни клімату підсилюють небезпеку: після сильної засухи поверхня ґрунту стає щільною плівкою і не приймає дощ, ліс вирубують безсистемно й не досаджують, а шар гумусу в горах тонший за 10 сантиметрів, тож після проходу техніки ерозія лишає канави глибиною до трьох метрів.\n\nОкрема тривога — озеро Кунігунда: над ним розташоване сміттєзвалище, де вже утворився зсув, дорога обвалилася, а бруд поволі сповзає до озер, іще не дійшовши. У Хустському районі є невеликі карстові провалля у вапняках, які науковець поки вважає незначними. Карти ризику зсувів і провалів мають геологічні служби, Львівська політехніка, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та Ужгородський університет. За його словами, щоб зменшити ризик, не варто забудовувати схили й заплави, слід зберігати ліси та досаджувати дерева. Людей просять повідомляти громаду про тріщини в ґрунті, просідання чи деформації біля будинку або на дорозі.",
  "confidence": 0.9,
  "created_at": "2026-10-26T23:46:26+00:00",
  "headline": "Закарпаття: понад три тисячі зсувів, провал у Солотвині росте — Іван Калинич про причини та що робити",
  "profile": "ai-newsroom-provenance/1.0",
  "risk": "low",
  "run_ids": {
    "prior": [
      {
        "run_id": "01a17a9a-0462-7303-aa9e-e553ac2a4fc6",
        "stage": "eic",
        "status": "completed"
      }
    ],
    "revision": "01a17a9b-18ec-7657-9b3b-aed6d4d3e716",
    "scout": "01a17a99-bed6-7746-a2e9-57f61164e63a",
    "verifier": "01a17a9a-bf40-7c85-8805-558c618040f4",
    "verifier_2": "01a17a9b-6dfa-7495-890a-4e9dfb36de90",
    "writer": "01a17a9a-43f2-7312-9467-a6a6b9becab2"
  },
  "sources": [
    "https://www.unian.ua/ecology/zsuvi-ta-provallya-na-zakarpatti-chomu-prosidaye-zemlya-i-chi-mozhna-ce-zupiniti-13540941.html"
  ],
  "updated_at": null,
  "verdict": "publish"
}

Попередні спроби цієї історії — вони теж у підписі:

Цей маніфест як JSON → · Сам матеріал →