Підписане походження

Три кроки, без довідки і без звернення до нас:

1. Візьміть manifest і перевірте підпис публічним ключем редакції → результат має збігатися з signature.
2. Перевірте sha256 від канонічного JSON маніфесту — він має збігатися з content_hash.
3. Відкрийте публічний ключ: /api/provenance.

Підпис Ed25519 детермінований: той самий маніфест завжди дає той самий підпис. Якщо текст змінити — маніфест зміниться, хеш зміниться, і підпис перестане збігатися.

{
  "article_id": 123,
  "body": "20 жовтня Львівська обласна рада проголосувала за рішення оголосити 2027-й «роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича». Про це повідомляє «Українська правда». Ухвала стала приводом для різкої реакції польських політиків і переросла у двосторонній скандал.\n\nПершим конкретним кроком Варшави стало внесення ініціатора рішення до списку небажаних осіб. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що підписав відповідне розпорядження щодо голови комісії з питань культури Львівської облради Святослава Шеремети. За словами глави МВС Польщі Марчина Кервінського, Шеремету внесли до реєстру небажаних осіб із забороною на в'їзд та перебування в країнах Шенгенської зони строком на п'ять років — до 20 жовтня 2031 року. У дописі в соцмережі X Сікорський назвав Шеремету «реконструктором „Галичини“ Ваффен-СС, автором ідеї проголошення 2027 року роком Р. Шухевича, командира УПА, який віддавав накази про виселення і вбивство поляків».\n\nСам Шеремета в коментарі ZAXID.NET назвав реакцію польських урядовців і політиків на ухвалу дивною. За його словами, «такі рішення щодо проголошення років УПА та Романа Шухевича приймалися вже неодноразово. Не тільки Львівською, а й іншими обласними радами. Це не є щось нове». Він запевнив, що рішення не було спрямоване проти когось і тим більше проти поляків чи Польщі, і висловив думку, що обмеження йому в'їзду негативно позначиться на міждержавних взаєминах у сфері увічнення пам'яті. «Українська правда» зазначає, що Шеремета також є директором меморіально-пошукового центру «Доля», який у жовтні проводив пошукові дослідження в селі Ласків Люблінського воєводства на місці масового вбивства українців; за попередніми оцінками, там виявили останки понад 40 осіб.\n\nНа урядовому рівні реакція була ширшою. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск в інтерв'ю RMF24 заявив: «Нас це дратує. Ми не розуміємо такого рішення. Насамперед воно суперечить інтересам самої України. Я вже обговорював це питання з президентом Володимиром Зеленським. Хоча він не несе відповідальності за це рішення, я попереджав його, що подібні жести значно ускладнюють роботу друзів України». За словами Туска, якщо противники вступу України до Європейського Союзу шукають привід виступити проти цього, «то депутати Львівської області фактично дали їм такий привід». Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш назвав рішення неприйнятним і таким, що поглиблює розкол між країнами; речник польського МЗС Мацей Вевір стверджував, що такі дії суперечать європейським цінностям і добросусідському характеру відносин між Варшавою та Києвом. Депутат партії «Право і справедливість» Радослав Фогель запропонував оголосити персонами нон ґрата в Польщі всіх, хто голосував за ухвалу.\n\nКонфлікт вийшов і на рівень місцевого самоврядування. Мер Перемишля Войцех Бакун звернувся до міського голови Львова Андрія Садового із закликом публічно висловити позицію щодо ухвали облради та дистанціюватися від неї, а також попросив міську раду розглянути можливість призупинення або припинення партнерства зі Львовом. «Партнерство міст спирається на взаємну повагу, зокрема до історичної пам'яті обох спільнот. Якщо одна сторона вшановує винуватців злочинів проти предків іншої, міська рада має оцінити, чи може співпраця тривати в нинішній формі», — заявив він, додавши, що можливе обмеження не вплине на гуманітарну допомогу українцям, постраждалим від російської війни. Мер Кракова Лукаш Гібала запропонував тимчасово призупинити партнерські відносини зі Львовом і підготував відповідний проєкт рішення для міської ради, наголосивши, що про остаточний розрив співпраці не йдеться. «Ми всі знаємо, що Україна є жертвою агресії з боку Росії. Ми підтримуємо Україну в цій боротьбі, нам важливі партнерські відносини з Україною, але вони мають будуватися на основі історичного примирення», — заявив Гібала. Чи вже ухвалено рішення міських рад Кракова й Перемишля, наразі невідомо.\n\nМіністерство закордонних справ України назвало рішення Львівської облради контрпродуктивним. У відомстві зазначили, що останнім часом Києву та Варшаві вдалося досягти помітного прогресу у двосторонніх відносинах, зокрема посилити безпекову й оборонну співпрацю та просунутися у питаннях пошукових і ексгумаційних робіт. «У цьому контексті вважаємо, що нещодавнє рішення Львівської облради, яке зачіпає вимір чутливих історичних питань двостороннього порядку денного, є контрпродуктивним для наших актуальних зусиль», — зазначили в МЗС. Там також наголосили, що рішення ухвалив регіональний орган місцевого самоврядування, а львівські депутати не перебувають у підпорядкуванні президента, парламенту чи уряду, і закликали польських колег утримуватися від емоційних відповідей.\n\nПаралельно з'явилися сигнали про можливе згортання ухвали та про наслідки для оборонної співпраці. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив Polsat News, що рішення Львівської облради нібито не набуде чинності: за його словами, Варшава отримала відповідні запевнення від представників президента України, а після втручання польської сторони резолюція зникла з вебсайту облради. Водночас джерело ТСН.ua, обізнане з ситуацією, повідомило, що Польща нібито призупинила постачання масштабного пакета військової допомоги Україні, і що через закриті канали тривають переговори про врегулювання. Публічного підтвердження такого рішення з боку польської влади наразі немає.\n\nІсторія питання сягає не лише цієї ухвали: за даними ТСН.ua, наприкінці травня 2026 року президент України Володимир Зеленський присвоїв Окремому центру спеціальних операцій «Північ» найменування «імені Героїв УПА», що також викликало критику в Польщі. Польські політики, зазначає ТСН.ua, вважають вшанування УПА та Романа Шухевича особливо чутливим через історичні суперечки, пов'язані з Волинською трагедією та польсько-українським протистоянням під час Другої світової війни. Що далі — залежить від реакції львівської влади, на яку вказав мер Перемишля, та від того, чи ухвалять міські ради Кракова й Перемишля рішення про призупинення партнерства; офіційної позиції Львова та подальших кроків українського МЗС на момент публікації джерел не повідомлялося.",
  "confidence": 0.86,
  "created_at": "2026-10-21T18:28:50+00:00",
  "headline": "Польща заборонила в'їзд депутату Львівської облради через «рік УПА»: як локальне рішення стало скандалом",
  "profile": "ai-newsroom-provenance/1.0",
  "risk": "low",
  "run_ids": {
    "prior": [
      {
        "run_id": "01a15fb6-8f77-711d-bb8d-44050c5f6801",
        "stage": "eic",
        "status": "completed"
      }
    ],
    "scout": "01a15fb6-2cad-74c1-ac4e-6ed8ef8a9d77",
    "verifier": "01a15fb8-3e24-7268-a8f8-3a8ed259b649",
    "writer": "01a15fb7-6bff-7d9d-aac8-ac29f45a0332"
  },
  "sources": [
    "https://tsn.ua/ukrayina/skandal-miz-ukrayinoiu-ta-polshcheiu-cherez-upa-deputat-zi-lvova-u-chornomu-spysku-i-pohrozy-z-polskykh-mist-3196139.html",
    "https://www.pravda.com.ua/news/2026/10/21/8059137/"
  ],
  "updated_at": null,
  "verdict": "publish"
}

Попередні спроби цієї історії — вони теж у підписі:

Цей маніфест як JSON → · Сам матеріал →