Що сталося. Сполучені Штати обговорюють мирну угоду щодо України, у межах якої розглядається низка пропозицій. Про це з посиланням на The Economist пише УНІАН. Серед ідей, які наводить видання, — демілітаризована зона на Донбасі, інвестиційний пакет для України та членство в ЄС — за умови, що Київ не приєднається до НАТО. Офіційних підтверджень від Білого дому чи Офісу президента публікація не містить, тому невідомо, чи це чинна пропозиція, чи лише один із варіантів, що обговорюються.
Що пропонують Україні. За описом The Economist, українська сторона в межах ймовірної угоди мала б погодитися на демілітаризовану зону на Донбасі та відмову від членства в НАТО. Натомість ідеться про інвестиційний пакет і членство в ЄС. Обсяг, конфігурація та терміни створення демілітаризованої зони в публікації не уточнюються — наразі невідомо, як саме вона мала б виглядати на місцевості.
Що пропонують Росії. Як пише видання, Росія в разі домовленості зможе укладати комерційні договори з американськими фірмами, отримати пом'якшення санкцій і нормалізувати політичні зв'язки з Москвою. Ще один пункт — відновлення поставок російського газу в Європу та роботи «Північного потоку».
Контекст: тиск і побоювання української сторони. Як зауважує УНІАН, матеріал виходить на тлі американського тиску на Україну, який дедалі більше напружує двосторонні відносини; водночас Вашингтон намагається якнайшвидше повернутися до переговорів щодо мирної угоди. За словами одного українського чиновника, серед учасників мирних перемовин є ті, для кого економічна вигода важитиме більше, ніж міцний мир. Той зазначив: «з їхнього погляду, навіщо чекати та втрачати час. Час — це гроші». Видання додає: Київ побоюється, що емісари Трампа підпишуть вигідні угоди з Москвою раніше, ніж Україна отримає прийнятні гарантії безпеки та зрозумілі умови завершення війни.
Як у США пояснюють позицію Трампа. Співрозмовник видання в американському уряді каже: останні кроки президента не є спробою примусити Київ до капітуляції — радше він сам став об'єктом «успішної інформаційної операції» росіян. The Economist наголошує: на думку видання, американські спецпредставники Стів Віткофф та Джаред Кушнер хибно трактують мотиви Володимира Путіна як економічні та територіальні, тоді як вони націоналістичні. Через це американські посланці вразливі до російських маніпуляцій.
Що ще наводить джерело. Журналісти припускають, що обмеження Starlink могли виглядати як дипломатичний сигнал Вашингтона, проте на полі бою їхні наслідки відчула саме Україна. Видання також згадує дизельну домовленість Трампа з РФ і те, що він відклав нові санкції проти Росії, передбачені законом Ліндсі Грема. Окремо йдеться про те, як президент України Володимир Зеленський критикував Вашингтон за «слабкі рішення». За версією видання, ці слова, найімовірніше, виходили з розрахунку, що невдача республіканців на проміжних виборах ослабить Трампа. Один із конгресменів сказав виданню, що такий розрахунок може не справдитися.
Йдеться про зміст потенційної угоди, яка визначала б безпекові гарантії для України та умови послаблення тиску на Росію, а не про окрему заяву чи заклик. Водночас, за даними видання, Москва не виявляє готовності до миру: обстріли українських енергетичних об'єктів тривають перед зимовим сезоном, а сам процес Кремль, найімовірніше, гальмуватиме, щоб виторгувати поступки — зокрема скасування санкцій.
Що далі. Наразі невідомо, чи перебуває цей варіант на стадії офіційної пропозиції, які саме гарантії безпеки обговорюються і чи погодилася б українська сторона на відмову від членства в НАТО. У публікації немає підтверджень від Білого дому, Офісу президента чи Кремля, тому подальший рух питання — відкрите.