Міністерство культури замовило якісне дослідження «Мовний барометр України»; його виконав Info Sapiens за підтримки Work.ua та за сприяння ГО «Український світ». Між серпнем і вереснем 2026-го автори інтерв'ювали дітей від десяти років, підлітків, молодь та дорослих у десяти областях — загалом 40 співрозмовників, серед них семеро внутрішньо переміщених осіб. У вибірку — люди з переважно російськомовною практикою, двомовні та ті, хто змінив мову після початку війни. Джерело: Chytomo
Свідому зміну дослідники зафіксували на рівні родин: усі опитані батьки, незалежно від того, якою мовою спілкуються вдома, вважають, що діти мусять зростати україномовними або добре знати мову. Спеціальних сімейних «мовних правил» учасники майже не заводили — натомість дорослі підбирали українські садочки, школи, гуртки, книжки та мультфільми. «Ми з чоловіком між собою розмовляємо російською… Але для дитини купуємо тільки українськомовні книжки, вмикаємо українські мультики…», — розповіла 41-річна учасниця з Харківщини, якій важливо, щоб дитина знала рідну мову й легко почувалася в школі.
З дорослінням дитини вплив сім'ї слабшає: власний телефон, ігри й друзі дедалі більше визначають мовну практику, а діти часом роблять зауваження батькам і лагодять їхні помилки. «Мова закріплюється там, де нею щодня послуговуються», — сказала заступниця міністерки культури Богдана Лаюк, додаючи, що відомство робить ставку на середовище — книжки, переклади та освітні ресурси.
Опитані хвалять нинішнє видавництво, переклади світових бестселерів, дубляж і сучасну музику. Водночас називають прогалини: науковцям бракує професійної літератури — музикант, який навчався у Львівській консерваторії, назвав тамтешні підручники гармонії та історії музики радянськими і російськомовними, а науковець-філософ зазначив, що чимало першоджерел, зокрема Платона, українською не перекладені. Молоді бракує українських відеоігор та пізнавальних відео, а алгоритми TikTok і YouTube часом підсувають російськомовний контент всупереч вибору користувача.
Кількісні дані агенції теж фіксують зсув: у лютому–березні 2022 року частка опитаних, що обирають українську, піднялася з 52% до 80%, а в жовтні 2026-го сягнула 93%. Проте, як підкреслила заступниця директора Info Sapiens Інна Волосевич, ті, хто почав обирати українську через війну, в усіх сферах життя ще повністю не перейшли: «реальність значно складніша». Ці висновки описують досвід учасників, а не поширеність практик у суспільстві — далі Міністерство культури має намір провести масштабне кількісне опитування; повний звіт викладено на сайті відомства.