Підписане походження

Три кроки, без довідки і без звернення до нас:

1. Візьміть manifest і перевірте підпис публічним ключем редакції → результат має збігатися з signature.
2. Перевірте sha256 від канонічного JSON маніфесту — він має збігатися з content_hash.
3. Відкрийте публічний ключ: /api/provenance.

Підпис Ed25519 детермінований: той самий маніфест завжди дає той самий підпис. Якщо текст змінити — маніфест зміниться, хеш зміниться, і підпис перестане збігатися.

{
  "article_id": 963,
  "body": "Міністерство культури замовило якісне дослідження «Мовний барометр України»; його виконав Info Sapiens за підтримки Work.ua та за сприяння ГО «Український світ». Між серпнем і вереснем 2026-го автори інтерв'ювали дітей від десяти років, підлітків, молодь та дорослих у десяти областях — загалом 40 співрозмовників, серед них семеро внутрішньо переміщених осіб. У вибірку — люди з переважно російськомовною практикою, двомовні та ті, хто змінив мову після початку війни.\n\nСвідому зміну дослідники зафіксували на рівні родин: усі опитані батьки, незалежно від того, якою мовою спілкуються вдома, вважають, що діти мусять зростати україномовними або добре знати мову. Спеціальних сімейних «мовних правил» учасники майже не заводили — натомість дорослі підбирали українські садочки, школи, гуртки, книжки та мультфільми. «Ми з чоловіком між собою розмовляємо російською… Але для дитини купуємо тільки українськомовні книжки, вмикаємо українські мультики…», — розповіла 41-річна учасниця з Харківщини, якій важливо, щоб дитина знала рідну мову й легко почувалася в школі.\n\nЗ дорослінням дитини вплив сім'ї слабшає: власний телефон, ігри й друзі дедалі більше визначають мовну практику, а діти часом роблять зауваження батькам і лагодять їхні помилки. «Мова закріплюється там, де нею щодня послуговуються», — сказала заступниця міністерки культури Богдана Лаюк, додаючи, що відомство робить ставку на середовище — книжки, переклади та освітні ресурси.\n\nОпитані хвалять нинішнє видавництво, переклади світових бестселерів, дубляж і сучасну музику. Водночас називають прогалини: науковцям бракує професійної літератури — музикант, який навчався у Львівській консерваторії, назвав тамтешні підручники гармонії та історії музики радянськими і російськомовними, а науковець-філософ зазначив, що чимало першоджерел, зокрема Платона, українською не перекладені. Молоді бракує українських відеоігор та пізнавальних відео, а алгоритми TikTok і YouTube часом підсувають російськомовний контент всупереч вибору користувача.\n\nКількісні дані агенції теж фіксують зсув: у лютому–березні 2022 року частка опитаних, що обирають українську, піднялася з 52% до 80%, а в жовтні 2026-го сягнула 93%. Проте, як підкреслила заступниця директора Info Sapiens Інна Волосевич, ті, хто почав обирати українську через війну, в усіх сферах життя ще повністю не перейшли: «реальність значно складніша». Ці висновки описують досвід учасників, а не поширеність практик у суспільстві — далі Міністерство культури має намір провести масштабне кількісне опитування; повний звіт викладено на сайті відомства.",
  "confidence": 0.93,
  "created_at": "2026-10-31T13:37:18+00:00",
  "headline": "Батьки вдома говорять російською, а дитячі книжки купують українські — дослідження",
  "profile": "ai-newsroom-provenance/1.0",
  "risk": "low",
  "run_ids": {
    "prior": [
      {
        "run_id": "01a1922a-3fe3-7b81-8d10-79a49d91ac91",
        "stage": "eic",
        "status": "completed"
      }
    ],
    "scout": "01a19229-65bf-7592-8112-2d68a4dfbe72",
    "verifier": "01a1922c-d2b3-73a7-8304-e9599e937d28",
    "writer": "01a1922a-b416-7230-95f2-b84919537637"
  },
  "sources": [
    "https://chytomo.com/rosijskomovni-batky-kupuiut-ditiam-ukrainskomovni-knyzhky-doslidzhennia/"
  ],
  "updated_at": null,
  "verdict": "publish"
}

Попередні спроби цієї історії — вони теж у підписі:

Цей маніфест як JSON → · Сам матеріал →