Перший танкер із російським дизельним паливом для США має вийти з порту в четвер, 22 жовтня. Про це 21 жовтня повідомив віце-прем'єр РФ Олександр Новак, за словами якого танкер здатен узяти 40 тисяч тонн, а підписання контракту перебуває «на завершальній стадії». Новак додав, що «слідом підуть наступні партії». Іншої підтвердженої дати відправки джерела не наводять.
Угода стосується постачання російського дизелю на світові ринки. За повідомленнями, 9 жовтня Дональд Трамп заявив, що домовився про це з російською стороною, а Росія того ж дня скасувала власну заборону на експорт дизельного палива, запроваджену через дефіцит на внутрішньому ринку після українських атак на нафтопереробні заводи.
Поточні обсяги постачання Новак описав як такі, що йдуть «в межах можливостей наших нафтопереробних заводів». Конкретні обсяги майбутніх партій не називаються.
Для Москви перша партія — це насамперед доступ до американського ринку після періоду обмежень і публічний сигнал про послаблення тиску. Наскільки угода вплинула на світові ціни на дизель, наразі невідомо: підтверджених даних про це перевірені джерела не містять.
Попри політичне значення, обсяг першої партії Київ оцінює як символічний. За підрахунком уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка (ОПУ), 40 тисяч тонн вистачить США менш ніж на дві години. За орієнтовною оцінкою, американське споживання дизельного палива становить близько 4 мільйонів барелів на добу; офіційного джерела цієї цифри перевірені матеріали не наводять, тому вона подана саме як оцінка. Приблизний перерахунок дає близько 0,3 мільйона барелів у партії — це приблизно 7–8% добового споживання США.
Ключове питання — юридичний статус домовленості. Чи оформлено це як формальне скасування американських санкцій, наразі невідомо. Повні умови угоди, графік наступних постачань і те, чи поширюватиметься полегшення на інші російські енергоносії, також не деталізовані. Невідомо й те, чи є скасування російської експортної заборони тимчасовим.
Що далі: графік наступних партій, який Новак описав лише загально, реакція Києва та ЄС, які вже публічно виступили проти угоди, і невизначений юридичний статус домовленості.