Група українців, до якої входить екс-постпред України в ООН Володимир Єльченко, намітила план — позбавити Росію статусу держави-члена ООН. Про це пише Foreign Policy, на матеріал якого посилається УНІАН. Автори ідеї виходять із того, що Російська Федерація — нова держава, а не СРСР під іншою назвою, тож їй слід було б проходити повноцінну процедуру вступу до організації.

Єльченко вважає помилковим те, що новоутворену Росію колись визнали правонаступницею СРСР. «Це найбільша афера століття: Російська Федерація ніколи не підписувала Статут ООН», — заявив Єльченко. За даними видання, інші держави, що з'явилися після розпаду більших країн, проходили повноцінну процедуру вступу, тоді як Росія обмежилася неофіційним листом — без офіційного голосування, передбаченого статтею 4 Статуту ООН.

Сам план, який Єльченко разом із колегами з Фонду імені Пилипа Орлика вже намітили, передбачає внесення цього питання до порядку денного Генасамблеї — можливо, вже наступного року — та передачу його Комітету з перевірки повноважень, до складу якого входять дев'ять членів ООН. Для ухвалення рішення в Асамблеї достатньо простої більшості голосів, а Рада Безпеки, на відміну від резолюцій по суті, не впливає на її процедурні рішення. Прецедент уже був: 1974 року повноваження ПАР часів апартеїду заморозили, а її делегатів усунули від роботи в організації.

Успіх ініціативи автори оцінюють як малоймовірний, проте вбачають користь навіть у самому запуску дискусії — розраховують, що вона роздратує Кремль і змусить ширше говорити, чи відповідала б Росія критеріям статті 4, якби подавала заявку на вступ сьогодні. Інші експерти налаштовані скептично: на їхню думку, проєкт може коштувати Україні політичного капіталу у стосунках із союзниками. Низка офіційних осіб і дипломатів, обізнаних з ініціативою, побоюється втрати симпатій до України — зокрема через війну-втому в Європі та вибори у Франції й Німеччині, де є ризик приходу проросійських сил. У Фонді Пилипа Орлика відповідають, що розуміють ці ризики, але вважають просування питання необхідним.

Наголосимо: це позиція екс-дипломата та його колег, а не офіційна заява МЗС чи Офісу президента — чи підтримує влада такий крок, наразі невідомо. Аргументацію ускладнює й загальновизнаний статус Росії як правонаступниці СРСР: тодішній уряд України визнав його, зокрема щоб Москва взяла на себе радянський борг. Що далі — чи послідує офіційна реакція Києва, наразі невідомо.