Кабінет міністрів 27 жовтня оприлюднив постанову, яка робить правила бронювання військовозобов'язаних жорсткішими. Вона скасовує стовідсоткове бронювання для оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів, переписує критерії визнання підприємств критичними і створює Координаційний центр з організації бронювання. Зміни з'явилися після кількох тижнів суперечок уряду з бізнесом і депутатами. Джерело: DW
Підприємства оборонки й енергетики, які досі могли бронювати всіх своїх військовозобов'язаних, отримають ліміт у 95 відсотків; тих, хто безпосередньо працює на виробництві, бронюватимуть обов'язково. Виконавці оборонних контрактів і критичні підприємства в зоні бойових дій зберігають право на стовідсоткове бронювання. Для тепло- і водоканалів та вивезення відходів ліміт — 75 відсотків, для решти критичних — 50, як і раніше.
Критичним тепер визнають підприємство, зупинка якого через мобілізацію завдала б шкоди обороноздатності, критичній інфраструктурі, постачанню людям товарів першої необхідності, ліків і пального, бюджету, валютній виручці чи інвестиціям — це має підтверджуватися перевірюваними показниками. Рекомендації щодо статусу та винятків даватиме новий центр із представників 18 відомств, без бізнесу; без його висновку міністерство чи обласна військова адміністрація статус не змінять. Розгляд заявки, який раніше тривав 10 робочих днів, тепер може тривати до місяця, у термінових випадках — до семи.
Прем'єр Сергій Корецький пояснив, що критичність відділили від економічних критеріїв бронювання, а мета змін — скоротити нові бронювання, частина яких, за його словами, подекуди буває нечесною, і збільшити число потенційних мобілізованих, давши військовим перспективу ротації. Операційна директорка оборонного кластера Brave1 Інна Заболотна визнала, що обмеження негативно позначаться на галузі, якій і так бракує людей. Виконавчий директор «Генерал Черешні» Даниїл Ваховський вважає, що зловживання треба викорінювати через критерії критичності, а не ліміти: нових працівників зі спецперевірками і поліграфом знайти важко.
Депутат Дмитро Кисилевський, заступник голови парламентського комітету з економічного розвитку, попереджає, що тягар мобілізації лягає на легальний бізнес: для утримання одного бійця, за його підрахунком, потрібно шість-вісім офіційно працюючих платників податків. Наступним кроком уряд хоче запропонувати «суспільний договір» — бронювання частини працівників в обмін на направлення визначеної кількості людей до війська — і до 1 грудня представити нову систему після обговорення з великими бізнес-асоціаціями.