Станом на жовтень 2026 року Росія має в резерві до 700 балістичних ракет і кілька тисяч крилатих ракет різних типів; точну кількість крилатих у ГУР не наводять. Про це повідомляє NV із посиланням на відповідь Головного управління розвідки Міністерства оборони України; матеріал опублікувало ТСН.

За оцінками ГУР, російський оборонно-промисловий комплекс здатен щомісяця виготовляти понад 200 ракет, з яких близько 110 припадає на балістичне озброєння, а також близько 10 тисяч безпілотників. Попри початок осінніх масованих обстрілів України, загальні запаси російських ракет залишаються приблизно на рівні липня 2026 року. У розвідці це пояснюють здатністю російської оборонної промисловості поповнювати арсенали на тлі регулярного застосування ракет.

Окремі цифри по типах озброєння: близько 115 балістичних ракет «Іскандер-М» за щомісячних темпів виробництва до 65 одиниць; понад 450 крилатих ракет «Калібр» за випуску близько 29 на місяць; понад 600 ракет «Онікс», модернізованих для ефективнішого ураження наземних цілей; понад 120 гіперзвукових «Цирконів», яких за перші сім місяців 2026 року випущено трохи більше ніж 30. Також РФ працює над модернізованим ракетним комплексом із дальністю 550–700 кілометрів замість нинішніх 500.

За даними ГУР, виробництво ракет «Кинджал» тимчасово призупинили через недостатню точність, а потужності переорієнтували на звичайне балістичне озброєння. Крилаті ракети Х-101, за оцінкою розвідки, російські заводи випускають понад місячний план у 80 одиниць, водночас фіксуються технічні дефекти, через які окремі партії повертають на підприємства. Через ефективність української ППО значну частину нових «Калібрів» російське командування, за даними ГУР, спрямовує до стратегічного резерву та на оснащення флотів.

Особливу увагу російська військова промисловість приділяє безпілотникам. Державне замовлення Росії на 2026 рік на ударні дрони типу «Герань», розвідувальні апарати та хибні цілі, зокрема «Герберу», перевищило 100 тисяч одиниць. До осені РФ накопичила оперативний резерв приблизно із 6200 дронів сімейства «Герань» різних модифікацій. Головним виробничим центром залишається особлива економічна зона «Алабуга» в Татарстані, де розширили потужності зі складання безпілотників та виготовлення їхніх компонентів.

Від літа 2026 року РФ змістила акцент на випуск реактивних безпілотників, ідеться про моделі «Герань-4» і «Герань-5» зі швидкістю 400–500 км/год. Причиною в ГУР називають зниження ефективності звичайних гвинтових дронів, які дедалі частіше знищують українські мобільні вогневі групи. Наразі Росія виготовляє близько 4000 реактивних дронів щомісяця, водночас продовжує масово випускати дешевші гвинтові: «Герань-2» — приблизно 2000 одиниць на місяць.

У розвідці пояснюють, що поєднання різних типів безпілотників дозволяє росіянам здійснювати багатохвильові атаки, перевантажувати українську ППО та виявляти позиції зенітних ракетних комплексів. Отже, як зазначають у ГУР, головна небезпека полягає не лише в кількості накопичених ракет, а й у здатності Росії підтримувати інтенсивність повітряних атак завдяки масштабному виробництву безпілотників.

Конкретних прогнозів нових обстрілів ГУР не наводить. Окремо ТСН згадує про критичний дефіцит ракет-перехоплювачів для Patriot: один з українських посадовців розповідав, що станом на 7 жовтня залишалося десять ракет, частину з яких згодом використали під час російських атак. За даними Kyiv Independent, значна партія перехоплювачів, уже оплачена союзниками України, досі очікує на погодження міністра оборони США Піта Гегсета; українські джерела видання припускали, що затримка може мати політичний характер. Експерт Валерій Боровик зазначав, що запаси ракет PAC-2 та PAC-3 є, зокрема, в Іспанії та Греції, і частина цих боєприпасів наближається до завершення терміну зберігання.