25 жовтня УНІАН опублікував матеріал, у якому з посиланням на Defence Blog стверджується, що російські ударні дрони «Ланцет» втратили колишню результативність. Обидва видання спираються на слова Павла Губарєва — проросійського бойовика. Найконкретніший приклад у публікації — підрозділ «Спарта»: за три місяці він застосував приблизно сто «Ланцетів», а уразити вдалося три об'єкти.
За версією Губарєва, це самохідна артилерійська установка, піхотний бліндаж і крамниця при дорозі. Решту апаратів, як стверджується, переважно знищила українська протиповітряна оборона, а частину втрачено через неузгодженість дій між російськими підрозділами. Це виклад однієї сторони: незалежного підтвердження цих цифр у матеріалі немає, як і даних про те, за який період узято тримісячний відрізок і чи йдеться про один напрямок чи про весь фронт. Наразі невідомо й те, чи коментували ситуацію українські військові.
Окремо в публікації наведено грошову оцінку. За підрахунком Губарєва, один «Ланцет» коштує від 3 до 5,5 млн рублів, тобто приблизно 37–67 тис. доларів. Відповідно, серія зі ста запусків обійшлася орієнтовно у 300–500 млн рублів — від 3,7 до 6,1 млн доларів. Це авторська оцінка вартості, а не калькуляція редакції.
Відповідальність за низький результат Губарєв покладає на командування, а не на операторів: «До технічного боку запусків БпЛА запитань немає: бійці сумлінно й належним чином виконали свою роботу. Запитання є до командирів». За його словами, командири застосовували дорогі дрони без належної підготовки і доповідали керівництву про нібито успішні результати.
Контекст: «Ланцет» — ще довоєнна російська розробка. У перші роки повномасштабної війни ці апарати були чи не найбільшою загрозою для української артилерії, і на цьому будується контраст у публікації. Варто врахувати джерело: це переказ заяви однієї людини, а не дослідження, не дані Генштабу і не оцінка незалежних аналітиків. Тому твердження про втрату актуальності описує позицію Губарєва, а не встановлений факт.
Чому це важливо: якщо наведені цифри відображають загальну картину, змінюється розрахунок ризику для українських артилерійських підрозділів — клас боєприпасів, який раніше полював на гармати й гаубиці, стає дорогим і малорезультативним інструментом. Водночас у тому ж матеріалі згадано протилежний приклад: росіяни частково навчилися протидіяти українським дронам Hornet, через що ажіотаж навколо них серед військових знизився. Тобто перевага в дроновій війні лишається тимчасовою з обох боків.
Що далі: у публікації немає інформації про те, чи змінює російське командування підготовку операторів і тактику застосування «Ланцетів», чи переглядає закупівлі. Наразі невідомо, наскільки приклад «Спарти» репрезентативний для інших підрозділів і чи є ширша статистика втрат цих дронів. До появи таких даних оцінку варто читати як свідчення одного учасника подій, передане через Defence Blog.