Росія відновила постачання дизельного пального традиційним покупцям після скасування заборони на експорт. Щонайменше два танкери вирушили з російського балтійського порту Приморськ — до Туреччини та Бразилії. Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані судноплавства Kpler і LSEG.

За даними Kpler, танкер Leruo вийшов із Приморська 16 жовтня та прямує до бразильського міста Манаус. Інше судно, Dolunay, вирушило з російського порту 14 жовтня і прямує до турецької Аланії. Кожен танкер перевозить приблизно 300 тисяч барелів дизельного пального. Марокко також почало імпортувати російський дизель після скасування експортних обмежень. За даними Kpler, цього року на Туреччину припало близько 34% відвантажень російського дизеля (95 тисяч барелів на добу), на Бразилію — 24% (66 тисяч барелів на добу), а на Марокко — 10%.

Контекст рішення: Росія скасувала власну заборону на експорт дизельного пального 9 жовтня. Обмеження запровадили через дефіцит пального всередині країни, який посилився після українських ударів по нафтопереробних заводах. За даними Kpler, від початку року російський експорт дизеля становив приблизно 345 тисяч барелів на добу — на 41% менше, ніж за аналогічний період торік. Тобто йдеться про часткове, а не повне відновлення постачань.

Домовленості з президентом США Дональдом Трампом, за повідомленням Reuters, передбачали тимчасове скасування американських санкцій щодо постачання російського пального на світові ринки. Водночас ембарго ЄС і Великої Британії на імпорт російського пального залишається чинним.

Про обсяги: Дональд Трамп заявляв, що Росія має негайно поставити на світові ринки 300 тисяч тонн дизеля, у листопаді — ще 500 тисяч тонн, а згодом — 1 млн тонн. Віцепрем'єр РФ Олександр Новак заявив, що до кінця року російський експорт може зрости до 3,5 млн тонн на місяць.

Реакція ринку: європейські ф'ючерси на дизель після домовленостей не зазнали значних змін. Ціни на нафту після рішення Трампа знизилися, оскільки ринок очікує можливого збільшення російського експорту. Наскільки стійким буде цей ефект, залежить від реальних обсягів постачання і тривалості послаблення обмежень — на момент публікації ці параметри не підтверджені.

Чому це важливо: угода викликала запитання і щодо її політичної мети — яку мету переслідує Трамп, укладаючи домовленості з Москвою на тлі війни проти України. Водночас збільшення експорту відбувається на тлі проблем із пальним усередині самої РФ: дефіцит дизеля викликав невдоволення місцевих споживачів, які скаржаться на високі ціни та нестачу пального, і рішення Кремля нарощувати постачання за кордон стало предметом критики всередині країни.

Що далі: наразі невідомо, чи йдеться про постійний експорт, чи про разові поставки, а також якими є обсяги, умови та строки домовленостей Трамп — Москва. На момент публікації умови та строки домовленостей не підтверджені офіційно ані з боку РФ, ані з боку Туреччини чи Бразилії: єдина офіційна заява — від віцепрем'єра РФ Олександра Новака, який підтвердив лише плани нарощування експорту, а не умови домовленостей із Вашингтоном.