Про старт активної роботи з розшуку останків двох козацьких гетьманів — Петра Конашевича-Сагайдачного та Івана Мазепи — повідомила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук. Вона говорила на форумі, присвяченому 20-річчю Українського інституту національної пам'яті; про її слова пише TSN із посиланням на «Новини.LIVE». Ідеться не лише про пошук, а й про подальше перепоховання — за словами посадовиці, з ушануванням, що відповідає чину й статусу похованих. Джерело: ТСН
Щодо Сагайдачного джерело називає ймовірне місце: його прах може бути на території Києво-Могилянської академії. Перші результати вже є — під час пошукових робіт 2023 року дослідники виявили фундаменти старовинного храму, який позначений на давніх картах. Зараз науковці чекають на офіційне погодження, щоб продовжити розкопки. Яка саме інституція координує ці роботи та хто видає дозвіл, у публікації не вказано — наразі невідомо.
Паралельно триває пошук могили Мазепи на території сучасної Румунії. В Офісі Президента сподіваються, що зрушення та конкретні результати з'являться протягом найближчих років. «Ми знаємо про свідчення щодо його кончини і поховання. Якщо все буде добре, ми зможемо це зробити найближчими роками», — сказала Верещук.
Саме тому локацію поховання Мазепи варто читати як гіпотезу, а не як встановлений факт: у тексті йдеться про свідчення, але не про підтверджене місце, не про знайдену могилу і не про дозволи на ексгумацію. Конкретна точка в Румунії, етап робіт і строки не розкриті — наразі невідомо. Так само джерело не повідомляє, чи вже розпочаті польові дослідження за кордоном.
Історія з гетьманами — частина ширшої практики повернення останків. У публікації згадано, що останки Євгена Коновальця ексгумували в Роттердамі й перепоховали в Україні, а в Києві відбулося прощання з Андрієм Мельником. Водночас процес повернення Степана Бандери, похованого в Мюнхені, зупинено: за словами Верещук, питання зараз не розглядають, бо потрібна згода нащадків провідника ОУН і непрості політичні рішення.
Що складність процедур буває визначальною, показує випадок Нестора Махна. Ідею перепоховання просували з 2019 року — її ініціювали запорізькі чиновники та двоюрідний онук Юрій Гром, розраховуючи повернути прах із Парижа до Гуляйполя. За даними TSN, для дозволу від префекта Парижа родичу треба документально підтвердити спорідненість, окремо потребує опрацювання статус цвинтаря Пер-Лашез як історичної пам'ятки, а проти перенесення виступають французькі анархісти, які викупили місце й доглядають за ним. Крім того, батьківщина Махна перебуває під російською окупацією.
Що далі: у випадку Сагайдачного ключова умова — офіційне погодження на відновлення розкопок на території Києво-Могилянської академії. У випадку Мазепи Офіс Президента говорить про «найближчі роки», але не називає ні дат, ні етапів, ні установ, які ведуть пошук у Румунії. Чи є вже домовленості з румунською стороною — у джерелі не сказано.