Про падіння онлайн-підтримки німецької партії «Альтернатива для Німеччини» на 56% після знищення кількох російських дата-центрів розповів Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», в ефірі 24 Каналу. Це його оцінка, а не результат опублікованого дослідження: не названо ні установи, яка проводила вимірювання, ні періоду, за який порівнювали трафік, ні методики підрахунку.
Варто розрізняти дві речі, які в заголовку новини злилися в одну: падіння підтримки ультраправих загалом і падіння обсягу онлайн-активності навколо конкретної партії. Леонов говорить про обсяг онлайн-активності, а не про рейтинги чи соцопитування. Тобто йдеться не про зміну електоральних уподобань виборців, а про зміну обсягу активності в мережі.
За словами Леонова, «трафік підтримки онлайн "Альтернативи для Німеччини" впав на 56%». Окремо в матеріалі 24 Каналу викладено ширший наратив: частина популярності європейських ультраправих і популістських сил формувалася не лише реальними виборцями, а й мережами ботів, які працювали на серверній інфраструктурі, розміщеній у Росії. За цим наративом, коли українські удари вивели частину таких потужностей з ладу, обсяг штучної підтримки різко просів. Чи означає ця різниця, яку частку активності створювали не люди, — відкрите питання: це можна розуміти як припущення, але методику вимірювання в матеріалі не наведено, тож підстав вважати цифру 56% виміром частки нелюдської активності немає.
Леонов розповідав і про деталі «ботосфери» Кремля та її уразливість. Передумови для зростання радикалів, за його словами, створили міграційні проблеми, на яких паразитувала російська пропаганда, та багаторічне ігнорування цих питань традиційними політиками. Леонов називає Францію, Німеччину, Чехію та Словаччину як країни, де для ультраправих склалося сприятливе середовище.
Схожу картину він згадує і щодо США: серед прихильників руху MAGA також зафіксували падіння анонімної онлайн-підтримки та зникнення низки проросійських блогерів. На думку Леонова, це свідчить про системний характер впливу кремлівських ботоферм на виборчі процеси й суспільний розкол на Заході.
Чому це важливо: удар по цифровій інфраструктурі має не лише технічний, а й інформаційний вимір. У матеріалі нагадують, що жовтневі удари по російських дата-центрах порушили роботу банківських сервісів, зокрема 14 жовтня дрони влучили в дата-центр «Сбербанку» в Балакові Саратовської області. Йдеться про об'єкти, від яких залежать фінансові сервіси та інфраструктура ботоферм.
Незалежного підтвердження цифри 56% немає: вона спирається на слова одного експерта в ефірі, без посилання на дослідження, вибірку чи звіт. Наразі невідомо, за який період порівнювали трафік, чи зберігся ефект після відновлення інфраструктури і чи фіксували подібні зміни інші аналітичні центри.