Лише за останній тиждень — після заяв президента США Дональда Трампа про «енергетичне перемир'я» — Росія атакувала українську енергетичну, нафтову та газову інфраструктуру 76 разів. Зокрема були ураження 28 підстанцій та інших важливих об'єктів енергетики по всій країні — від Одещини до Львівщини. Про це йдеться в колонці заступниці шеф-редактора УНІАН Тетяни Урбанської, опублікованій 20 жовтня 2026 року о 11:45.
Контекст, який наводить авторка: аналітики в енергетичній сфері не раз застерігали, що РФ намагатиметься позбавити Україну електроенергії з атомних електростанцій через атаки на мережеву інфраструктуру та підстанції. Не маючи змоги застосувати ракети чи ударні БПЛА безпосередньо по реакторах українських АЕС, росіяни цілять у головні вузли, якими струм з АЕС «тече» до споживачів; ці транзитні лінії балансують українську енергосистему та зв'язують її з європейською мережею ENTSO-E. Підстанції навколо Харкова, Одеси чи Києва зазнали атак з початком осені, а після масштабних російських обстрілів у жовтні найбільш критична ситуація складається на таких вузлах, як Луцьк, Рівне, Шепетівка та Нетішин.
Окремо в матеріалі згадано, що мережі вже обговорюють витік російських даних — внутрішній документ РФ, у якому надані розрахунки кількості ракет та БПЛА для абсолютного знеструмлення великих українських міст. Це окремий сюжет, який не стосується ризику передачі інспекторами МАГАТЕ чутливих даних про захист підстанцій.
На цьому тлі, як пише авторка, «тим дивніше виглядає» нещодавня заява міністра закордонних справ України Андрія Сибіги про вдячність гендиректору МАГАТЕ Рафаелю Гроссі щодо рішення «направити місії МАГАТЕ на 19 електричних підстанцій, критично важливих для безпечної експлуатації українських атомних станцій». Сибіга зазначив: «Це стане найбільш масштабним розгортанням місій МАГАТЕ такого типу на сьогодні та своєчасним кроком для забезпечення ядерної та фізичної ядерної безпеки на тлі триваючих російських атак на енергетичну систему України». Варто розрізняти цифри: 28 — це кількість уражених підстанцій та інших об'єктів енергетики за тиждень, а 19 — кількість підстанцій, куди планують скерувати місії МАГАТЕ; чи йдеться про ті самі об'єкти, у колонці не уточнюється.
Перший аргумент проти, який наводить Урбанська: такі місії не включені до мандату МАГАТЕ, який полягає у «сприянні мирному використанню ядерних технологій та запобіганні їхньому використанню у військових цілях», тож незрозуміло, чим інспектори з ядерної безпеки допоможуть своїм візитом на електропідстанції. Якщо ж мова про фіксацію російських злочинів, то цим, за її словами, вже давно займаються спецслужби та прокуратура, а в МАГАТЕ немає на такі дії повноважень.
Другий аргумент — досвід Запорізької АЕС, окупованої росіянами. Авторка твердить, що представники місій там «не бачать» розміщення військової техніки РФ безпосередньо на проммайданчиках атомної електростанції; коментуючи проблеми на АЕС, обмежуються заявами про «військові дії», які до них призводять, але мовчать про те, хто ці військові дії веде; не виступають проти спроб Росії підключити Запорізьку АЕС до російської енергосистеми.
Третій аргумент стосується ризиків присутності інспекторів на самих підстанціях. Незалежна експертка з ядерної енергетики та ядерної безпеки Ольга Кошарна, на яку посилається авторка, звертає увагу, що фахівці організації не мають дотримуватись конфіденційності щодо того, що побачать на цих об'єктах, однак мають змогу фотографувати захист українських підстанцій і його слабкі місця, бачити резерви обладнання та алгоритми відновлення після влучань — і передавати звіти про це у свій секретаріат. Далі авторка колонки наводить оцінку — не встановлений факт — що в центральному апараті та виконавчій дирекції МАГАТЕ близько 30% персоналу є громадянами РФ або вихідцями з проросійських кіл; конкретне джерело цієї оцінки вона не називає, посилаючись загалом на українських профільних аналітиків та енергетичних експертів. Не всі вони, вочевидь, є російськими шпигунами, зауважує Урбанська.
Примітка редакції: у колонці не зазначено, коли саме і в якому складі місії прибудуть на підстанції, які саме 19 об'єктів до них увійшли та чи надавала МАГАТЕ офіційні роз'яснення щодо мандату таких візитів. Авторка підсумовує, що жодних гарантій, що поява інспекторів на українських об'єктах підвищеної цікавості для росіян не призведе до передачі чутливої інформації прямо Службі зовнішньої розвідки РФ, немає, а навіть якщо цього не станеться, їхня «допомога» навряд вартує таких ризиків. УНІАН окремо зазначає, що тексти в розділі «Думки» не обов'язково відображають позицію редакційної колегії.