Видання Financial Times опублікувало матеріал про неофіційний мирний план, який восени 2022 року намагалася просунути група посередників. Як пише FT (за переказом УНІАН), до групи входив колишній офіцер східнонімецької розвідки Маттіас Варніг, який, за даними FT, працював разом із Путіним у Dresdner Bank і був одним із небагатьох людей, що мали до нього особистий доступ, а також український кінопродюсер Олександр Роднянський, який допомагав організовувати переговори у Стамбулі. Група намагалася організувати неофіційні переговори між Росією та Україною.
За описом FT, план передбачав, що Росія виведе війська з більшої частини територій регіонів, які Путін перед тим оголосив анексованими. Нову лінію розмежування пропонували провести по територіях, які Росія контролювала у Криму й на частині Донбасу до повномасштабного вторгнення. Україна ж мала б визнати російський контроль над Кримом і надати Росії безперешкодний «сухопутний коридор» до півострова. Для гарантування дотримання режиму припинення вогню Україна мала отримати захист від країн НАТО, а Росія — розпочати обговорення угоди про безпекові гарантії зі США. Відправною точкою для переговорів мали стати стамбульські домовленості, які зірвалися у квітні 2022 року.
Контекст, який описує FT, — побоювання щодо можливого застосування Росією ядерної зброї. За даними видання, 11 жовтня лідери країн «Групи семи» попередили Путіна про «серйозні наслідки». Побоювання посилювалися, адже українські війська змушували російську армію до дедалі принизливіших відступів на Херсонщині й Запоріжжі — на територіях, які Путін щойно оголосив приєднаними до Росії.
У цей період Варніг, за даними FT, повідомив американському бізнесмену Стівену Конну, що напередодні провів вечір наодинці з Путіним. За словами Варніга, російський президент заявив, що не має іншого вибору, окрім як продовжувати військові дії, але водночас нібито висловив готовність до переговорів. Варніг зачитав зі свого блокнота відповідь Путіна: «У мене немає іншого вибору, окрім як проводити військові операції», а також: «Я цілком відкритий до переговорів. Я хочу обговорити шляхи вирішення. Я прагну миру для України».
Коли 1 лютого 2023 року учасники групи знову зібралися, Варніг розповів, що Путін проаналізував документ рядок за рядком, обводячи окремі фрагменти та роблячи на полях нотатки. За словами Варніга, Путін погодився з їхньою пропозицією щодо лінії фронту, а також нібито заявив, що не може допустити вступу України до НАТО, проте готовий розглянути варіант членства в ЄС та іншу модель безпеки. «Якщо ми зможемо домовитися щодо кордонів і НАТО, тоді можна буде обговорити все інше», — сказав Путін Варнігу.
Позиція Києва, за даними журналістів, була іншою. Роднянському ледве вдалося домогтися того, щоб президент України Володимир Зеленський і тодішній керівник Офісу Президента Андрій Єрмак бодай поглянули на документи в його телефоні. Вони заявили, що не підуть на жодні поступки Путіну щодо кордонів України, і висловили впевненість, що зможуть домогтися реалізації більшої частини решти пунктів плану, не віддаючи при цьому жодних територій. Роднянський, який вважав, що США мали б натиснути на Україну, аби та погодилася на угоду, зауважив, що сторони поводилися так, ніби російська армія мала раптово розсипатися.
Чому це важливо і що далі. За викладом FT, без офіційної підтримки США, на яку розраховував Путін, неофіційний переговорний канал втратив імпульс; український контрнаступ, підтриманий Сполученими Штатами, пізніше того року не дозволив повернути окуповані території, а з часом вимоги Путіна до України суттєво зросли. У матеріалі УНІАН немає офіційної реакції Києва чи Москви; первинні документи не наводяться. Окремо УНІАН у довідковій частині матеріалу наводить слова Зеленського про готовність укласти мирну угоду, заморозивши конфлікт уздовж нинішньої лінії фронту, та його уточнення, що росіяни захопили 19,3% території України.