У п'ятницю, 16 жовтня, Володимир Зеленський увійшов до зали засідань Європейської ради в Брюсселі, і 27 лідерів ЄС підвелися й аплодували йому. Президент Європейської ради Антоніу Кошта сказав Зеленському та журналістам: «Зараз не час відкликати підтримку України», закликавши натомість посилити тиск на Росію. Зеленський подякував і сказав, що радий «величезній підтримці» від «справжніх лідерів». Про цю сцену повідомляє кореспондентка The Guardian у Брюсселі Дженніфер Ренкін у матеріалі від 21 жовтня.

Контраст із Вашингтоном був очевидним. Того ж ранку, за кілька днів після своєї дизельної угоди з Кремлем, президент США Дональд Трамп знову розкритикував Зеленського: за переказом Guardian, він назвав українського лідера складнішим у справах, ніж Володимира Путіна, і звинуватив його у зростанні цін на нафту, не згадавши впливу власної війни з Іраном.

Масштаб європейської підтримки значний. За даними Ukraine Support Tracker Кільського інституту, станом на квітень 2026 року Європа, включно з позаблоковими Великою Британією та Норвегією, витратила на підтримку України 236 млрд євро з 2022 року, тоді як США — 115 млрд євро. ЄС ухвалив 21 пакет санкцій проти Росії, торік погодив кредит для України на 90 млрд євро, відкрив із Києвом переговори про вступ і надав прихисток 4,4 млн українських біженців.

Водночас Європа не здатна замінити США в тих сферах, де домінують американські можливості, насамперед у розвідці. Це проявилося на тлі збоїв у роботі технологій SpaceX, які Україна використовує для дронових операцій на фронті та для протиповітряної оборони цивільних від російських атак. Зеленський заявив, що США навмисно обмежили швидкість супутникового інтернету Starlink; високопосадовці адміністрації Трампа це заперечують. Україна також залежить від американських ракет-перехоплювачів Patriot, і цього тижня Зеленський звинуватив адміністрацію Трампа в тому, що вона не дає європейським країнам передавати Україні свої запаси Patriot.

Друга проблема — нерівномірність фінансового внеску. Німеччина є другим за обсягом донором: 54 млрд євро від початку війни, і це особливо важливо після того, як Трамп припинив майже все нове американське фінансування. Однак Кільський інститут називає ці кошти «значними, але не винятковими» з огляду на масштаб німецької економіки: чотири північні країни разом дали більше за Німеччину, маючи лише третину її населення, а Франція та Італія дають менше за Німеччину. Окремий зріз того ж трекера — частка підтримки у ВВП країни: станом на 31 серпня 2026 року, у відсотках ВВП 2021 року, Данія витрачає 4,17%, Естонія — 3,77%, Німеччина — 1,49%, Франція — 1,1%, Італія — 1%, Велика Британія — 0,86%.

Третій і найкритичніший чинник — межа політичних можливостей. Європа входить у «суперцикл» виборів, на яких, за очікуваннями, посиляться ультраправі: голосування відбудуться в Іспанії, Франції, Польщі та Італії — чотирьох із п'яти найбільших за населенням країн ЄС. Керівник європейського напряму консалтингової групи Eurasia Group Муджтаба Рахман заявив Guardian, що найбільший ризик для України — не думки Трампа, а можливий розкол європейської підтримки. За його словами, існує ризик, що 2027 рік стане роком, «коли політична реальність, електоральна реальність, політична й економічна реальність наздоженуть Європу і не дадуть їй піти далі в підтримці України».

Найважливішими можуть бути вибори у Франції. Лідерка ультраправих і фаворитка перегонів Марін Ле Пен пообіцяла припинити допомогу Україні протягом шести місяців після приходу до влади — «бо ми просто більше не можемо цього робити». В інтерв'ю Financial Times вона також пообіцяла скоротити внесок Франції до бюджету ЄС, що ставить під питання запропонований фонд на 100 млрд євро для України в наступному бюджетному циклі 2028–2034 років. Рахман назвав Ле Пен «найбільшою зміною гри», бо вона дасть багатьом іншим країнам привід сказати: «досить, ми не можемо далі фінансувати». Він також зазначив, що європейська підтримка «вже фрагментується»: кредит на 90 млрд євро погодили лише 24 країни ЄС, а Угорщина, Чехія та Словаччина відмовилися.

Що далі. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що у 2027 році Київ має фінансовий розрив у 70 млрд євро, і очікує, що інші міжнародні партнери допоможуть зібрати цю суму. Лідери ЄС намагатимуться закріпити підтримку України, погодивши новий план фінансування; чи буде він ухвалений і в які строки — наразі невідомо. Рахман описав можливий сценарій як «справді темну картину для України», наголосивши, що йдеться не про результати на полі бою, а про ризик, що через «стратегічне терпіння» Росія отримає за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.