Підписане походження

Три кроки, без довідки і без звернення до нас:

1. Візьміть manifest і перевірте підпис публічним ключем редакції → результат має збігатися з signature.
2. Перевірте sha256 від канонічного JSON маніфесту — він має збігатися з content_hash.
3. Відкрийте публічний ключ: /api/provenance.

Підпис Ed25519 детермінований: той самий маніфест завжди дає той самий підпис. Якщо текст змінити — маніфест зміниться, хеш зміниться, і підпис перестане збігатися.

{
  "article_id": 853,
  "body": "Українська правда опублікувала розповідь про те, як улаштована державна підтримка медіа в Данії. Автор матеріалу нині перебуває в Копенгагені в межах програми MERIT Forum від організації International Media Support (IMS), яка об'єднує українських фахівців із медійного законодавства, регулювання, свободи слова та європейської інтеграції. Під час зустрічі в міністерстві культури Данії учасникам програми показали національну систему фінансування журналістики: вона стосується не тільки великих загальнонаціональних брендів, а й місцевих редакцій.\n\nВ Україні про державний фонд для журналістики говорять уже багато років, нагадує автор. У 2019 році тодішній очільник Мінкультури Володимир Бородянський виступав із пропозицією створити фонд розвитку інформаційного простору, а в 2022-му до ідеї повернувся Микита Потураєв — голова парламентського комітету, що відає гуманітарною та інформаційною політикою; він описував окремий фонд, який роздавав би гранти медіа. Проте донині такої державної грантової установи в Україні так і не з'явилося. Натомість незалежні українські медіа значною мірою живуть на міжнародні донорські кошти, і, як зазначає автор, уже видно, наскільки вразливою стає така модель, коли фінансування раптом різко обрізають.\n\nДанська система тримається на медіаугоді на 2023–2026 роки. Її загальний обсяг — близько 736 млн євро; більша частина цих грошей спрямовується на суспільне мовлення, а ще понад 76 млн євро закладено окремо для приватних новинних медіа. За основною програмою держава покриває до 35% підтверджених редакційних витрат — зарплат журналістів, редакторів, фотографів та інших людей, які безпосередньо створюють контент. Це не повне утримання редакцій, а підмога для стабільнішої роботи. Програми розраховані на різні типи видань: національні газети на кшталт Politiken чи Jyllands-Posten, регіональні редакції на зразок Nordjyske, цифрові проєкти з підписною моделлю (Zetland), спеціалізовані медіа (Altinget), а також видання для окремих територій чи мовних спільнот, як-от Sermitsiaq.\n\nРозподілом коштів у Данії займається не міністр, а незалежна Медійна рада, до складу якої входять спеціалісти у сферах медіа, права, економіки та держуправління. Рада працює за прозорими критеріями, і редакційна позиція видання при цьому не оцінюється: «Оцінюється не політична лояльність, а відповідність формальним вимогам програми», — пише автор. Оскаржити рішення ради до міністра культури не можна. Автор називає це одним із найважливіших принципів: держава, яка дає гроші журналістиці, не повинна отримати важіль впливу на те, що пишуть журналісти й кого критикують. Водночас підтримка пов'язана з відповідальністю: медіа, що беруть державні кошти, зобов'язані дотримуватися правил відповідальності медіа й журналістської етики, а незалежна Рада у справах преси розглядає скарги громадян і може домогтися оприлюднення редакцією рішення з критикою порушення.\n\nСистема в самій Данії перебуває в процесі перегляду. У 2025 році незалежна група експертів оцінила чинну модель як надто складну й досі заточену під традиційні друковані видання. Серед пропозицій — спростити правила, об'єднати кілька програм і зробити їх однаково доступними для текстів, відео, аудіо чи подкастів, зменшити мінімальну чисельність редакції з трьох до двох осіб в еквіваленті повної зайнятості, а для локальних та регіональних медіа зберегти окремі умови підтримки.\n\nАвтор наголошує: порівнювати фінансові можливості України й Данії в умовах повномасштабної війни некоректно, і справа не лише в грошах. На його думку, Україні варто знову обговорити створення власного фонду підтримки медіа — не копіюючи данську систему, а вивчаючи її принципи. Потрібна модель, що враховує різні типи медіа — від великих національних редакцій і регіональних видань до локальних новинних сайтів, прифронтової преси, цифрових проєктів і подкастів, — і не допускає ситуації, коли державні кошти отримують лише найбільші й найпопулярніші бренди.\n\nКоли Україна могла б повернутися до цієї ідеї та в якому форматі, у матеріалі не йдеться — наразі невідомо. У тексті також немає коментарів українських медіаменеджерів чи урядовців: він спирається на спостереження автора під час візиту та на українську передісторію ідеї.",
  "confidence": 0.9,
  "created_at": "2026-10-28T21:19:12+00:00",
  "headline": "Як Данія підтримує приватні медіа державними коштами — і що з цього може взяти Україна",
  "profile": "ai-newsroom-provenance/1.0",
  "risk": "low",
  "run_ids": {
    "prior": [
      {
        "run_id": "01a1845c-f4fb-78c6-9a7e-45fa58f9d97e",
        "stage": "eic",
        "status": "completed"
      },
      {
        "run_id": "01a1845d-b7bf-799a-9a83-e39fd5992fd3",
        "stage": "update_writer",
        "status": "completed"
      },
      {
        "run_id": "01a1845e-c0fa-72d8-a42b-d9bce4736383",
        "stage": "update_verifier",
        "status": "completed"
      }
    ],
    "scout": "01a1845b-d35d-7e4e-8ed9-6e748b10f480",
    "verifier": "01a18461-0f55-73d9-994e-83d52897baf5",
    "writer": "01a1845f-482c-7d55-9c28-322b6b729b23"
  },
  "sources": [
    "https://www.pravda.com.ua/news/2026/10/28/8060151/"
  ],
  "updated_at": null,
  "verdict": "publish"
}

Попередні спроби цієї історії — вони теж у підписі:

Цей маніфест як JSON → · Сам матеріал →