Підписане походження

Три кроки, без довідки і без звернення до нас:

1. Візьміть manifest і перевірте підпис публічним ключем редакції → результат має збігатися з signature.
2. Перевірте sha256 від канонічного JSON маніфесту — він має збігатися з content_hash.
3. Відкрийте публічний ключ: /api/provenance.

Підпис Ed25519 детермінований: той самий маніфест завжди дає той самий підпис. Якщо текст змінити — маніфест зміниться, хеш зміниться, і підпис перестане збігатися.

{
  "article_id": 832,
  "body": "В українських літературних колах побутує неписана домовленість: воєнний досвід мають описувати ті, хто його прожив. Польський прозаїк Щепан Твардох порушив цю угоду романом «Нуль» — вигаданою історією від першої особи, де оповідач на прізвисько Кінь, етнічний поляк із українським корінням, добровільно пішов воювати. Поява книжки в українському перекладі запустила дискусію про межі художньої свободи.\n\nСам письменник не воював, проте неодноразово відвідував Україну. Роман виріс із поїздок на фронт і двох есеїв для Neue Zürcher Zeitung: німецький редактор Вільгельм Трапп із видавництва Rowohlt запропонував документальну книжку, але Твардох зрозумів, що все сказав в есеях, і попросив дозволу змінити жанр. На церемонії вручення «Ніке» автор подякував Траппу як рушійній силі проєкту.\n\nНапруження в частини української аудиторії викликає скупчення незручних тем: у романі є персонаж, який жорстоко ставиться до російських полонених, дехто з героїв вважає мобілізованих поганими й невмотивованими солдатами, а армія постає спадкоємицею радянської в оснащенні й настроях. Ідеологічно бездоганних героїв у книжці немає; її описують як похмуру й депресивну.\n\nУ Польщі частина літературного середовища побачила в присудженні «Нулю» премії «Ніке» радше політичний жест, ніж суто літературний. Літературознавиця Евеліна Качмарчик, фахівчиня програми «Краків — місто літератури ЮНЕСКО», не відкидає політичного мотиву: на її думку, нагорода мала знову привернути увагу до України, бо війна вже поза фокусом польського суспільства. Перекладач української літератури Марцін Гачковський переконаний: питання про право стороннього писати про цю війну поставлене хибно. «Кожен має право писати про все», — каже він, а цінність твору визначають знання мови, зануреність у контекст і щирість намірів.\n\nКритик аналізує і мову роману — штучну суміш польської та української з англіцизмами й русизмами, яка відштовхує, аж поки читач не збагне: так розпадається мовна картина світу людини в самому пеклі. Через героя Твардох показує, що війна безпосередньо стосується Польщі: кордон у книжці ніби розмивається, а на передній план виходять іноземні добровольці.\n\nАвторка розбору наголошує: поки суперечка ведеться лише серед українських читачів, вона неповна, адже книжку адресовано передусім польській публіці. На її думку, Твардох дає іноземному читачеві відчути, що ця війна — справа всієї Європи. Що далі — як «Нуль» сприйматиметься в обох країнах, наразі невідомо.",
  "confidence": 0.85,
  "created_at": "2026-10-28T14:42:12+00:00",
  "headline": "Чи може іноземець писати про чужу війну: спротив роману Твардоха «Нуль»",
  "profile": "ai-newsroom-provenance/1.0",
  "risk": "low",
  "run_ids": {
    "prior": [
      {
        "run_id": "01a182f1-eb8d-7e43-97c9-31663fe62998",
        "stage": "eic",
        "status": "completed"
      },
      {
        "run_id": "01a182f2-5c55-7936-84d9-16096451c48b",
        "stage": "update_writer",
        "status": "completed"
      },
      {
        "run_id": "01a182f3-3361-7003-b3ab-7953cec7ffa6",
        "stage": "update_verifier",
        "status": "completed"
      }
    ],
    "scout": "01a182f1-19f9-7cd7-80af-d70c07d4340c",
    "verifier": "01a182f5-43d5-79ad-83a0-7e0f0edde750",
    "writer": "01a182f3-99f8-7a82-8f14-6a751b541ca8"
  },
  "sources": [
    "https://life.pravda.com.ua/culture/chi-mozhe-pismennik-pisati-pro-chuzhu-viynu-polskiy-roman-nul-318662/"
  ],
  "updated_at": null,
  "verdict": "publish"
}

Попередні спроби цієї історії — вони теж у підписі:

Цей маніфест як JSON → · Сам матеріал →