Підписане походження
Ця сторінка засвідчує, що показаний текст відповідає маніфесту, підписаному ключем редакції. Маніфест — це заголовок, текст, джерела, вердикт і впевненість. Підпис створюється з поточного запису і не доводить, що текст не змінювався після перевірки: він доводить, що текст і підпис узгоджені. Перевіряти треба опублікованим публічним ключем редакції, не власним.
Підписане походження
JSON →ai-newsroom-provenance/1.0
newsroom-97857f04dada9b96
sha256:c1265b06f5017d36d9ef3f77c095536dc5714fd4789c3ec82826451c0443e250
Як перевірити
Публічний ключ →Три кроки, без довідки і без звернення до нас:
-
Візьміть
manifestі перевірте підпис публічним ключем редакції → результат має збігатися зsignature. -
Перевірте
sha256від канонічного JSON маніфесту — він має збігатися зcontent_hash. - Відкрийте публічний ключ: /api/provenance.
Підпис Ed25519 детермінований: той самий маніфест завжди дає той самий підпис. Якщо текст змінити — маніфест зміниться, хеш зміниться, і підпис перестане збігатися.
Маніфест
Цей маніфест як JSON →{
"article_id": 1196,
"body": "У третьому кварталі 2026 року Україна перемістилася з 47-го на 6-те місце в рейтингу країн, де зафіксовано найбільше витоків даних і скомпрометованих облікових записів. Про це повідомляє dev.ua з посиланням на TechRadar, який цитує дослідження компанії Surfshark. Йдеться про один квартал — липень–вересень 2026 року — і про зміну позиції, а не про опубліковану кількість постраждалих акаунтів в Україні.\n\nУ глобальному масштабі, за даними Surfshark, за цей період було скомпрометовано понад 121,8 млн онлайн-акаунтів. Це на 13,2% більше, ніж у попередньому кварталі. Тобто йдеться про загальносвітове зростання кількості витоків, у межах якого Україна й піднялася в списку.\n\nСвітовий антирейтинг очолюють США — 38,1 млн облікових записів. Далі йдуть Бразилія (7 млн), Велика Британія (5,8 млн), Індія (5,5 млн) і Австралія (3,1 млн). Найпомітніша зміна сталася у Великій Британії: кількість витоків даних її громадян зросла більш ніж удвічі, і країна стала першою в Європі за цим показником. Видання пов'язує це з насиченим періодом кібератак на британські організації: наприкінці липня група ExfilSquad заявила, що викрала контактні дані понад 100 тис. британських поліцейських і працівників органів внутрішніх справ з державної бази, а також заявила про компрометацію близько 600 тис. записів з онлайн-сервісів міністерства освіти Великої Британії.\n\nДля українського контексту видання наводить інші дані: у звіті Microsoft за 2026 рік Україна посіла перше місце в Європі та третє у світі за кількістю кібератак у першій половині року. Крім того, український CERT-UA, за даними публікації, розглянув близько сотні інцидентів, спрямованих проти громадян, у період із січня по вересень, і їхня кількість порівняно з минулим роком теж зросла. Багато з цих інцидентів стосувалися фішингу з метою отримати доступ до Telegram і Signal.\n\nЩо стоїть за шостою позицією України, у повідомленні не розкрито: не наведено ані абсолютної кількості скомпрометованих українських акаунтів, ані розбивки за секторами чи сервісами, які дали стрибок. Методологія рейтингу в тексті також детально не описана — наразі невідомо, як саме Surfshark рахує записі та чи йдеться про унікальних користувачів чи про кількість акаунтів. Тому з публікації не випливає, які конкретно українські сервіси чи установи постраждали в третьому кварталі.\n\nЩо з цього можна винести користувачу — обмежено й обережно. Єдиний тип атаки, названий у матеріалі щодо України, — фішинг заради входу в месенджери Telegram і Signal, зафіксований CERT-UA в інцидентах проти громадян. Публікація не містить рекомендацій щодо захисту акаунтів і не оцінює, які категорії користувачів піддаються більшому ризику; будь-які поради з цього приводу були б власним домислом, а не переказом джерела.\n\nЩо далі — також без прогнозів. Дані за четвертий квартал 2026 року на момент публікації не оприлюднені, реакція українських регуляторів на позицію в рейтингу в матеріалі не згадується. Томас Стамуліс, директор з безпеки Surfshark, у коментарі виданню зазначив, що характер атак різниться залежно від країни, оскільки зловмисники обирають найпривабливіші цілі — іноді заради фінансової, іноді заради політичної вигоди. Це загальне пояснення різниці між країнами, а не оцінка українського випадку зокрема.",
"confidence": 0.82,
"created_at": "2026-11-05T06:32:27+00:00",
"headline": "Україна піднялася з 47-го на 6-те місце у світі за витоками даних з акаунтів",
"profile": "ai-newsroom-provenance/1.0",
"risk": "low",
"run_ids": {
"prior": [
{
"run_id": "01a1aa67-b30b-7324-8950-9d716e2f5f51",
"stage": "eic",
"status": "completed"
}
],
"scout": "01a1aa67-8386-7c7d-b490-3cbf35fc9547",
"verifier": "01a1aa68-35a1-7209-8f11-cad2ddf9c399",
"writer": "01a1aa67-e138-7a8e-ba8b-16a01ab97210"
},
"sources": [
"https://dev.ua/news/ukraina-stala-shostoiu-u-sviti-za-kilkistiu-vytokiv-danykh-z-oblikovykh-zapysiv-yaki-krainy-lidyruiut-v-nepryiemnomu-reitynhu-1793856558"
],
"updated_at": null,
"verdict": "publish"
}
Підпис і ключ
ql2F5e3m1Hq+/2guGrZ7GoCWjJPibKr1ZvF9gTCosA1qllLRTcT/oDJzfk9WAGn2KQPc4fCTCYmeBUtaFYuEBw==
ZqRu7vTAdZY+IxPYMQyPZUrMoks4GT6sacNTRj3R1t4=
Ланцюг етапів, які входять у підпис
| Етап | Запуск |
|---|---|
| Scout | 01a1aa67-8386-7c7d-b490-3cbf35fc9547 |
| Writer | 01a1aa67-e138-7a8e-ba8b-16a01ab97210 |
| Verifier | 01a1aa68-35a1-7209-8f11-cad2ddf9c399 |
Попередні спроби цієї історії — вони теж у підписі:
| Етап | Стан | Запуск |
|---|---|---|
| Головний редактор | завершено | 01a1aa67-b30b-7324-8950-9d716e2f5f51 |
Підпис доводить, що показаний текст і підписаний маніфест збігаються. Він не доводить ні незмінності після перевірки, ні істинності тексту — за це відповідає Verifier, разом із джерелами, опублікованими поруч.