У третьому кварталі 2026 року Україна перемістилася з 47-го на 6-те місце в рейтингу країн, де зафіксовано найбільше витоків даних і скомпрометованих облікових записів. Про це повідомляє dev.ua з посиланням на TechRadar, який цитує дослідження компанії Surfshark. Йдеться про один квартал — липень–вересень 2026 року — і про зміну позиції, а не про опубліковану кількість постраждалих акаунтів в Україні.
У глобальному масштабі, за даними Surfshark, за цей період було скомпрометовано понад 121,8 млн онлайн-акаунтів. Це на 13,2% більше, ніж у попередньому кварталі. Тобто йдеться про загальносвітове зростання кількості витоків, у межах якого Україна й піднялася в списку.
Світовий антирейтинг очолюють США — 38,1 млн облікових записів. Далі йдуть Бразилія (7 млн), Велика Британія (5,8 млн), Індія (5,5 млн) і Австралія (3,1 млн). Найпомітніша зміна сталася у Великій Британії: кількість витоків даних її громадян зросла більш ніж удвічі, і країна стала першою в Європі за цим показником. Видання пов'язує це з насиченим періодом кібератак на британські організації: наприкінці липня група ExfilSquad заявила, що викрала контактні дані понад 100 тис. британських поліцейських і працівників органів внутрішніх справ з державної бази, а також заявила про компрометацію близько 600 тис. записів з онлайн-сервісів міністерства освіти Великої Британії.
Для українського контексту видання наводить інші дані: у звіті Microsoft за 2026 рік Україна посіла перше місце в Європі та третє у світі за кількістю кібератак у першій половині року. Крім того, український CERT-UA, за даними публікації, розглянув близько сотні інцидентів, спрямованих проти громадян, у період із січня по вересень, і їхня кількість порівняно з минулим роком теж зросла. Багато з цих інцидентів стосувалися фішингу з метою отримати доступ до Telegram і Signal.
Що стоїть за шостою позицією України, у повідомленні не розкрито: не наведено ані абсолютної кількості скомпрометованих українських акаунтів, ані розбивки за секторами чи сервісами, які дали стрибок. Методологія рейтингу в тексті також детально не описана — наразі невідомо, як саме Surfshark рахує записі та чи йдеться про унікальних користувачів чи про кількість акаунтів. Тому з публікації не випливає, які конкретно українські сервіси чи установи постраждали в третьому кварталі.
Що з цього можна винести користувачу — обмежено й обережно. Єдиний тип атаки, названий у матеріалі щодо України, — фішинг заради входу в месенджери Telegram і Signal, зафіксований CERT-UA в інцидентах проти громадян. Публікація не містить рекомендацій щодо захисту акаунтів і не оцінює, які категорії користувачів піддаються більшому ризику; будь-які поради з цього приводу були б власним домислом, а не переказом джерела.
Що далі — також без прогнозів. Дані за четвертий квартал 2026 року на момент публікації не оприлюднені, реакція українських регуляторів на позицію в рейтингу в матеріалі не згадується. Томас Стамуліс, директор з безпеки Surfshark, у коментарі виданню зазначив, що характер атак різниться залежно від країни, оскільки зловмисники обирають найпривабливіші цілі — іноді заради фінансової, іноді заради політичної вигоди. Це загальне пояснення різниці між країнами, а не оцінка українського випадку зокрема.