Підписане походження

Три кроки, без довідки і без звернення до нас:

1. Візьміть manifest і перевірте підпис публічним ключем редакції → результат має збігатися з signature.
2. Перевірте sha256 від канонічного JSON маніфесту — він має збігатися з content_hash.
3. Відкрийте публічний ключ: /api/provenance.

Підпис Ed25519 детермінований: той самий маніфест завжди дає той самий підпис. Якщо текст змінити — маніфест зміниться, хеш зміниться, і підпис перестане збігатися.

{
  "article_id": 1111,
  "body": "28 жовтня три морські безпілотники разом із повітряними дронами атакували суховантаж Contship Jet Monrovia під прапором Ліберії неподалік болгарського узбережжя. Судно прямувало з ізраїльської Хайфи до Румунії з понад 400 контейнерами; після вибухів воно нахилилося і затонуло. Усіх 18 членів екіпажу врятували, повідомила влада Болгарії. За даними болгарських і румунських органів та сервісів морського моніторингу, у недавній хвилі нападів загинули або зникли безвісти щонайменше 30 моряків.\n\nКиїв заявив, що дрони були російськими, а мета удару — зробити море непридатним для цивільних суден і загальмувати зерновий експорт. Президент Володимир Зеленський заперечив, що українські сили проводили операції в цій частині моря. Позиція Москви щодо цього нападу в джерелі не наведена. Хвиля атак почалася після українських ударів по російських суховантажах і танкерах у Чорному та Азовському морях, які посилилися в липні. Дослідник Бременського університету Ніколай Мітрохін сказав, що негласна домовленість не бити по вантажних суднах була порушена Україною влітку, і що Володимир Путін кілька разів попереджав перед системними ударами по одеських портах.\n\nНаслідок для ланцюга поставок простий: постійні удари крилатими й балістичними ракетами та реактивними дронами зупинили роботу Одеси — найбільшого морського вузла країни. Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Гончаренко розповів, що наземними маршрутами вдається вивезти не більше половини зерна, а частина пшениці залишилася на полях незібраною. За оцінкою київського аналітика Олексія Куща, цього року в Україні зібрали до 60 мільйонів тонн зерна, але вивезти можна лише половину: залізниця перевантажена і більших обсягів не пропускає.\n\nЦіни реагують на ризик, а не лише на фактичні втрати. За останні 12 місяців пшениця подорожчала на п'яту частину: чиказькі ф'ючерси, світовий орієнтир ринку, зросли з 5,03 долара за бушель (35 літрів) у жовтні 2025 року до 6,03 долара цьогоріч у жовтні. До повномасштабного вторгнення 2022 року через Чорне море проходила приблизно третина світового експорту зерна, а Україна давала десяту частину світових поставок пшениці та 15% кукурудзи. Серед покупців — країни Близького Сходу й Північної Африки. Джерело додає, що до стрибка цін доклалися також війна США та Ізраїлю з Іраном, глобальне потепління й посуха на півдні Африки.\n\nДля українських господарств удар розподіляється нерівно. Великі промислові агрохолдинги першими вивозять продукцію залізницею й вантажівками, тоді як малі фермери залишаються без каналів збуту, каже Гончаренко. За його словами, далі спрацьовує ланцюг: фермери без обігових коштів, середній бізнес без прибутку, недонадходження до бюджету і скорочення робочих місць. Росія також залежить від цього маршруту: її аграрії та експортери зазвичай відправляють понад дві третини врожаю через Чорне море, а тепер пробують арктичний порт Мурманськ, що суттєво здорожує доставку.\n\nЩо далі — офіційно невідомо. Речниця Європейської комісії з питань сільського господарства та митниці Паула Ріттер-Мошутц заявила, що продовольча безпека самої Європи під загрозою не стоїть, Брюссель підтримує ініціативи про мораторій на удари в Чорному морі й постійно оцінює наслідки для аграріїв та економіки. Кущ бачить два виходи: розвивати власну переробку — борошно, крохмалі, клеї, добавки для паперу — або переходити на бобові та олійні культури, потрібні ЄС. За його оцінкою, субсидії на такий перехід коштували б близько мільярда євро, а прибутковість фермерів усе одно впала б. Чи відновляться морські поставки і коли — наразі невідомо.",
  "confidence": 0.83,
  "created_at": "2026-11-03T12:38:59+00:00",
  "headline": "Удари по суднах у Чорному морі зупинили вивіз зерна: пшениця за рік подорожчала на п'яту частину",
  "profile": "ai-newsroom-provenance/1.0",
  "risk": "low",
  "run_ids": {
    "prior": [
      {
        "run_id": "01a1a169-e423-719a-ada6-1bbf0722a521",
        "stage": "eic",
        "status": "completed"
      }
    ],
    "scout": "01a1a169-7ef3-7491-ac72-5fb983566b15",
    "verifier": "01a1a16a-e710-7801-be8a-7042f3e10b49",
    "writer": "01a1a16a-227c-7a53-8b1b-8c7e16855076"
  },
  "sources": [
    "https://www.aljazeera.com/news/2026/11/3/disruptions-of-black-sea-grain-exports-spike-global-prices?traffic_source=rss"
  ],
  "updated_at": null,
  "verdict": "publish"
}

Попередні спроби цієї історії — вони теж у підписі:

Цей маніфест як JSON → · Сам матеріал →