28 жовтня три морські безпілотники разом із повітряними дронами атакували суховантаж Contship Jet Monrovia під прапором Ліберії неподалік болгарського узбережжя. Судно прямувало з ізраїльської Хайфи до Румунії з понад 400 контейнерами; після вибухів воно нахилилося і затонуло. Усіх 18 членів екіпажу врятували, повідомила влада Болгарії. За даними болгарських і румунських органів та сервісів морського моніторингу, у недавній хвилі нападів загинули або зникли безвісти щонайменше 30 моряків. Джерело: Al Jazeera
Київ заявив, що дрони були російськими, а мета удару — зробити море непридатним для цивільних суден і загальмувати зерновий експорт. Президент Володимир Зеленський заперечив, що українські сили проводили операції в цій частині моря. Позиція Москви щодо цього нападу в джерелі не наведена. Хвиля атак почалася після українських ударів по російських суховантажах і танкерах у Чорному та Азовському морях, які посилилися в липні. Дослідник Бременського університету Ніколай Мітрохін сказав, що негласна домовленість не бити по вантажних суднах була порушена Україною влітку, і що Володимир Путін кілька разів попереджав перед системними ударами по одеських портах.
Наслідок для ланцюга поставок простий: постійні удари крилатими й балістичними ракетами та реактивними дронами зупинили роботу Одеси — найбільшого морського вузла країни. Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Гончаренко розповів, що наземними маршрутами вдається вивезти не більше половини зерна, а частина пшениці залишилася на полях незібраною. За оцінкою київського аналітика Олексія Куща, цього року в Україні зібрали до 60 мільйонів тонн зерна, але вивезти можна лише половину: залізниця перевантажена і більших обсягів не пропускає.
Ціни реагують на ризик, а не лише на фактичні втрати. За останні 12 місяців пшениця подорожчала на п'яту частину: чиказькі ф'ючерси, світовий орієнтир ринку, зросли з 5,03 долара за бушель (35 літрів) у жовтні 2025 року до 6,03 долара цьогоріч у жовтні. До повномасштабного вторгнення 2022 року через Чорне море проходила приблизно третина світового експорту зерна, а Україна давала десяту частину світових поставок пшениці та 15% кукурудзи. Серед покупців — країни Близького Сходу й Північної Африки. Джерело додає, що до стрибка цін доклалися також війна США та Ізраїлю з Іраном, глобальне потепління й посуха на півдні Африки.
Для українських господарств удар розподіляється нерівно. Великі промислові агрохолдинги першими вивозять продукцію залізницею й вантажівками, тоді як малі фермери залишаються без каналів збуту, каже Гончаренко. За його словами, далі спрацьовує ланцюг: фермери без обігових коштів, середній бізнес без прибутку, недонадходження до бюджету і скорочення робочих місць. Росія також залежить від цього маршруту: її аграрії та експортери зазвичай відправляють понад дві третини врожаю через Чорне море, а тепер пробують арктичний порт Мурманськ, що суттєво здорожує доставку.
Що далі — офіційно невідомо. Речниця Європейської комісії з питань сільського господарства та митниці Паула Ріттер-Мошутц заявила, що продовольча безпека самої Європи під загрозою не стоїть, Брюссель підтримує ініціативи про мораторій на удари в Чорному морі й постійно оцінює наслідки для аграріїв та економіки. Кущ бачить два виходи: розвивати власну переробку — борошно, крохмалі, клеї, добавки для паперу — або переходити на бобові та олійні культури, потрібні ЄС. За його оцінкою, субсидії на такий перехід коштували б близько мільярда євро, а прибутковість фермерів усе одно впала б. Чи відновляться морські поставки і коли — наразі невідомо.
