Аеродром Гвардійське в центрі окупованого Росією Криму перетворився на помітний вузол запусків ударних безпілотників. За даними українських військових, на які посилається «Радіо Свобода», майданчик уперше ідентифікували як пусковий для дронів у березні 2025 року, а нині звідти завдають ударів практично щодня. Українські безпілотники били по цій базі, проте, як зазначає публікація, збитки виявилися мінімальними — і це породило питання, чому Київ досі не вивів об'єкт з ладу власними дронами й ракетами. Джерело: УНІАН
Свіжі супутникові кадри показують, як комплекс змінюється. На знімку від 11 жовтня військової авіації на аеродромі не видно, натомість спостерігачі фіксують появу великої нової інфраструктури, яку, на їхню думку, пов'язують із запусками безпілотників. У південно-західній частині об'єкта на відкритій місцевості видно чимало поки неідентифікованих об'єктів, розставлених із проміжком у кілька метрів. Сам аеродром — споруда ще радянських часів.
Чому комплекс досі працює, спробував пояснити мешканець Криму, колишній офіцер української армії, якого цитує «Радіо Свобода». На його погляд, роботу з дронами розосереджено по різних ділянках аеродрому: пусковий майданчик, зона технічного обслуговування та склади існують окремо. «Все це — відносно проста інфраструктура, яку легко відновити, до того ж деякі елементи розташовані просто під відкритим небом», — сказав він.
Друга особливість — зберігання. За словами співрозмовника, підземне сховище авіаційних боєприпасів радянської побудови, що лежить приблизно за 15 км від авіабази, ймовірно, використовують для ударних безпілотників. Це окрема споруда, а не частина авіабази. «Цілком можливо, що там ховають „Шахеди“», — сказав він, додавши, що таку укріплену споруду, за його оцінкою, «неможливо вразити навіть українськими ракетами». Точний обсяг того, що там зберігається, — наразі невідомо.
Третій чинник — географія та протиповітряна оборона. База стоїть у центрі півострова, який, зазначає співрозмовник, нині насичений засобами ППО. На відміну від майданчиків на узбережжі, куди можна підійти з боку моря, безпілотникам, націленим на Гвардійське, доводиться перетинати близько 100 кілометрів суходолу — це помітно підвищує шанс перехоплення.
Гвардійське — не єдина ціль кампанії проти російських дронів у Криму. Україна неодноразово вражала об'єкти зберігання та запуску безпілотників — зокрема по мису Чауда на південному сході півострова і біля Балаклави. Гвардійське ж після мінімальних збитків продовжує щоденну роботу: поки пусковий майданчик у центрі півострова діє, звідси й надалі стартують ударні дрони.
Що далі — наразі невідомо: у публікації немає ні планів нових українських ударів по Гвардійському, ні незалежного підтвердження масштабу збитків. Контекст ширший: раніше повідомлялося, що Росія за місяць звела новий дронопорт «Міллерово», звідки запускають реактивні дрони «Герань-5» по Україні.