Кабінет Міністрів зменшив граничну частку військовозобов'язаних, яких підприємства оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів можуть забронювати, до 95%. Раніше такі компанії мали можливість бронювати весь свій військовозобов'язаний персонал. Про рішення повідомило Міністерство економіки та довкілля. Також уряд створив Координаційний центр, який займатиметься організацією бронювання, і доручив переглянути критерії, за якими підприємство визнають критично важливим. Джерело: AIN

У межах нового ліміту керівники підприємств самі вирішуватимуть, кого саме бронювати. За задумом уряду, скорочення має торкнутися передусім допоміжного та обслуговуючого персоналу, а не фахівців, задіяних у виробництві, виконанні оборонних замовлень, ремонті й відновленні пошкодженої інфраструктури. Уряд наголошує, що обмеження не повинне впливати на працівників, без яких підприємства не зможуть виконувати критично важливі завдання. Окремо зазначено: працівники, які мають відстрочку з інших причин — наприклад, багатодітні батьки чи опікуни, — теж враховуються при розрахунку квоти.

Координаційний центр діятиме при Кабміні як тимчасовий консультативно-дорадчий орган; його очолять заступники міністрів економіки та оборони. До його функцій входить перевірка галузевих і регіональних критеріїв критичності, розгляд звернень державних органів та погодження збільшення обсягів бронювання понад 50%. Центр також може рекомендувати позбавити підприємство статусу критично важливого — зокрема тоді, коли правоохоронці повідомлять про підстави для такого кроку. Водночас сам він не надає і не скасовує цей статус: це залишається за уповноваженими державними органами. На розгляд звернення відводиться до місяця, а якщо державний орган попросить про прискорений розгляд — сім робочих днів.

Уряд також уточнив, що означає критична важливість підприємства. Через це міністерства та обласні військові адміністрації мають переглянути свої критерії протягом десяти днів після того, як зміни наберуть чинності, а оновлені правила погоджуватиме Координаційний центр. У Мінекономіки пояснили, що автоматичної втрати статусу не буде: компанії, які отримали його за критеріями, що не змінюються, його зберігають. Перегляд стосується насамперед самих правил визначення критичності.

Про можливе обмеження в уряді заговорили 16 жовтня. Під час години запитань до уряду представник уряду на прізвище Корецький пояснив потребу змін тим, що окремі компанії нарощують штат і бронюють усіх військовозобов'язаних, хоча критичні для підприємства завдання виконує не кожен із них.

Ще до ухвалення рішення ініціатива викликала занепокоєння оборонних виробників. Вони попереджали про втрату досвідчених кадрів, уповільнення виробництва та затримки з оборонними замовленнями. Зокрема, CEO VYRIY Industries Олексій Бабенко зазначав, що залучення працівників оборонки до війська здатне зменшити обсяги поставок озброєнь, а керівник KVERTUS Ярослав Філімонов звертав увагу на тривалість підготовки нових фахівців. Проти обмежень виступило об'єднання «Технологічні сили України», яке закликало не відмовлятися від повного бронювання на критично важливих підприємствах ОПК; у Skyeton також говорили про ризик відтоку кваліфікованих кадрів. Ці застереження стосувалися попередніх пропозицій, які передбачали зниження квоти зі 100% до 85%.