Захисна арка над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС перебуває в критичному стані й потребує невідкладного ремонту. Як повідомляє TSN із посиланням на Xataka, країни «Великої сімки» вже погодили виділення 260 мільйонів євро на подолання наслідків російського удару, проте загальна потреба оцінюється у 500 мільйонів — тобто узгоджена сума покриває лише половину. Джерело: ТСН

Пошкодження виникли 14 лютого 2025 року, коли російський дрон влучив у Новий безпечний конфайнмент. За даними джерела, пробито покрівлю, в металевій конструкції утворився значний отвір, постраждало обладнання кранового цеху, а на зовнішньому покритті спалахнула пожежа на площі 40 квадратних метрів. Рятувальники ДСНС загасили вогонь оперативно, що, за оцінкою видання, дозволило уникнути найгіршого розвитку подій.

Інспекція МАГАТЕ засвідчила масштаб проблеми: фахівці дійшли висновку, що споруда більше не виконує головних захисних задач і не стримує радіацію належним чином. Ядерний експерт Greenpeace Шон Берні пояснив, що через отвір, який залишили вибух і пожежа, підтримувати негативний тиск усередині конфайнменту неможливо.

НБК ввели в експлуатацію 2019 року. Це найбільша рухома металева конструкція у світі: 110 метрів заввишки, 150 завширшки та 256 завдовжки, масою понад 30 тисяч тонн. Арку змонтували над саркофагом, який звели в аварійному порядку після катастрофи 1986-го. Перед здачею об'єкт пройшов 72-годинні випробування, які підтвердили здатність блокувати витік радіації та створити умови для майбутнього безпечного демонтажу зруйнованого блоку. За інформацією BBC, яку наводить TSN, споруду розраховували на сто років служби — але без поправки на зовнішню військову агресію.

Наразі, за даними фахівців МАГАТЕ та ЄБРР, радіаційний фон у зоні станції не перевищує норми. Ризик полягає в іншому: якщо саркофаг зазнає руйнування, радіоактивний пил підніметься всередині й може вийти за межі конструкції. Це загрожує значним локальним забрудненням і ускладнить будь-які подальші роботи, а результати майже сорока років ліквідації наслідків аварії доведеться переоцінювати. Водночас аналітики, опитані El País, вважають навмисне спричинення ядерної катастрофи малоймовірним, оскільки потенційна радіаційна хмара зачепила б і територію Росії.

Ключове обмеження — час. Експерти наполягають, що ремонтно-відновлювальні роботи потрібно завершити до 2030 року: інакше в пошкоджених ділянках сталевого каркаса можуть початися незворотні корозійні процеси. Джерело не наводить ні графіка робіт, ні підрядника, ні розподілу коштів між донорами — ці деталі наразі невідомі. Контекст ширший: у травні ООН зафіксувала серію атак російських дронів на Запорізьку АЕС, тож захист ядерних об'єктів України лишається постійним чинником напруги для всієї Європи.