22 жовтня Володимир Путін заявив, що окупована територія України є «землею історичної Росії», і стверджував, що, згідно з «останніми генетичними дослідженнями», росіяни й українці є «одним народом». За переказом 24 Каналу, на основі цих заяв Інститут вивчення війни (ISW) дійшов висновку, що територіальні претензії Росії не обмежуються Донбасом, а Кремль потенційно націлився на всю територію України.
Які території охоплює «історична Росія»: аналітики, на яких посилається 24 Канал, пояснюють, що під описом «історичної Росії» Путін має на увазі вигадану концепцію «Новоросії». Чи йдеться саме про аналітиків ISW, джерело прямо не уточнює — у ньому сказано лише «аналітики пояснюють». До цієї умовної зони Москва зараховує не лише анексований Крим, Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, а й Харківщину, Дніпропетровщину, Миколаївщину та Одещину. З переліку областей видно, що розширення претензій — це не окрема заява про конкретні населені пункти, а рамка «історичної Росії», до якої вписано чотири додаткові області.
Що це означає на практиці: посилаючись на історичні претензії, Путін вимагає від України відмовитися від територій, які контролюють ЗСУ, — 20,5% Донецької області, 24,5% Запорізької області, зокрема міста Запоріжжя, де до повномасштабної війни мешкало понад 700 тисяч людей, а також 30% Херсонської області. Ці показники наводить 24 Канал: у тексті вони подані як власні дані видання, без посилання на звіт ISW, тож походження цих цифр поза межами публікації 24 Каналу наразі невідоме.
Як це змінює розуміння цілей Кремля: за переказом 24 Каналу, останні заяви Путіна свідчать, що вимоги Росії виходять далеко за межі українського «поясу фортець» і Донецької області та можуть охоплювати всю територію України. Це узагальнення 24 Канал подає від власного імені, без посилання на ISW. Путін наголосив, що Росія має намір досягти всіх цілей війни, серед яких — вимога повної капітуляції України.
Чому це важливо: з публікації 24 Каналу випливає, що Кремль готовий вести переговори з Україною лише для того, щоб домогтися капітуляції Києва, а не для пошуку компромісу й укладення мирної угоди. У такій рамці дискусія про «територіальні компроміси» в межах чотирьох анексованих областей не відповідає описаному обсягу претензій: якщо під «історичною Росією» розуміють ще й Харківщину, Дніпропетровщину, Миколаївщину та Одещину, то переговори про долю частини Донецької чи Запорізької області не вичерпують питання.
Що далі: наступним орієнтиром для читача стане публікація самого звіту ISW або офіційні коментарі Києва та партнерів — саме вони дозволять уточнити, які формулювання інститут вважає розширенням претензій за межі Донбасу. Варто також дочекатися первинного тексту заяви Путіна від 22 жовтня: у наявній публікації його наведено лише в переказі. Поки що 24 Канал не посилається на повний текст звіту, тому оцінку ISW слід читати як переказ видання. У публікації 24 Каналу реакції Офісу президента, МЗС чи партнерів не наведено.