У ніч на 15 серпня жителі російської Самари на Волзі дізналися про українську атаку з вибухів, після яких у повітря піднявся стовп диму. Кремль про ціль висловлювався неконкретно, але відео в соціальних мережах показали, куди влучили: у Ракетно-космічний центр «Прогрес», який виробляє ракети «Союз-2». Дві ракети «Фламінго» вдарили по двох будівлях, зокрема по об'єкту 106А — «чистій кімнаті», де збирали материнські плати для пускових систем «Союз». Джерело: The Guardian
Цей удар виділявся серед інших атак на російські нафтопереробні заводи й промисловість: він засвідчив, що географія війни, яку вже відчули в Європі через гібридні операції та напади на цивільне судноплавство в Чорному морі, поширилася й на космічну сферу. За даними Guardian, ціллю були ракети, які виводять на орбіту нову російську супутникову систему «Рассвет». Її швидко розгортають як заміну Starlink — мережі супутникового інтернету — від якої Росію відлучили раніше цього року. Крім Самари, Україна цього року атакувала інші об'єкти Роскосмосу, зокрема комплекс Корольов під Москвою та український радіотелескоп, захоплений Росією в Криму.
Загроза йде і в зворотному напрямку. За даними Guardian, Москва щонайменше тричі застосувала балістичні ракети «Орешнік» — системи, що виходять у ближній космос і розділяються на кілька самостійно націлюваних боєголовок, первісно розроблених для ядерної зброї. У конфлікті, який переозначує війну через масове використання дронів і польових сенсорів, доступ до орбіти та супутників, що живлять ці системи, став критичним — як і здатність заважати операціям противника там.
Це підштовхнуло Київ до диверсифікації доступу до космічних систем — подалі від США та Starlink, швидкість якого останніми тижнями обмежили. Україна провела щонайменше три випробування перехоплень у ближньому космосі та прагне запускати власні суверенні супутники. Минулого місяця Україна та данська GomSpace повідомили про успішний запуск Obria Nano — першого тестового супутника для майбутньої незалежної української мережі зв'язку; за наявними даними, йдеться орієнтовно про 245 апаратів.
Експерти наголошують, що це не віддалена перспектива. Докторка Олена Гросфельд зі Шведського університету оборони зауважує, що космічну війну описували як майбутнє, але це майбутнє вже настало, і для Росії космос став складовою воєнного успіху. За її словами, російський супутник тиснув на комерційний радарний апарат Iceye, який передає українським військовим тривимірні зображення місцевості; одна з можливих цілей такого маневру — змусити апарат витрачати паливо й скоротити строк його роботи. Також зафіксовано глушіння сигналу, лазерне засліплення супутників і розміщення супутників-«інспекторів» поблизу чужих апаратів.
Вікторія Самсон, керівниця програми космічної безпеки Secure World Foundation, пов'язує зміни з комерціалізацією космосу: за її оцінкою, після дій Маска щодо України та пауз у передачі розвідданих про балістичні загрози країни шукають власні аналоги Starlink. Вона також нагадує про російське глушіння GPS, яке порушувало авіаційне сполучення над Балтикою.
Правове поле не встигає за цим. У вересні секретар військово-повітряних сил США Трой Мейнк уперше визнав, що Вашингтон розгорнув орбітальну зброю контролю космосу, а договори щодо космосу лишаються застарілими й слабко застосовними. Федір Веніславський, голова підкомітету з держбезпеки оборонного комітету парламенту, каже, що суверенна присутність України в космосі вже досягнута завдяки Obria Nano.
