Українець Юрій Назаренко, засновник сервісу OnlyFake, який виготовляв підроблені документи, в інтерв'ю виданню 404 Media вперше докладно описав, як працював його нелегальний бізнес. За його словами, послугами користувалися, зокрема, для проходження перевірки особи на криптовалютних біржах, а увагу ООН привернули замовники з Північної Кореї. Виклад цих свідчень опублікувало dev.ua 8 листопада.
За описом Назаренка, почалося все з навичок роботи в графічному редакторі, які він здобув, готуючи зображення для власного YouTube-каналу про відеоігри. Перші підробки він робив вручну і міг витратити на один переконливий паспорт тиждень. Коли замовлень побільшало, він найняв програмістів і дизайнерів та переніс процес на сайт: клієнт заповнював форму, завантажував своє фото й потрібні дані, після чого отримував готовий файл.
Далі до роботи залучили штучний інтелект. Команда, за словами Назаренка, закуповувала скани справжніх документів, виданих у різних країнах, накопичувала базу зразків і доопрацьовувала алгоритми. Сервіс випускав не лише фальшиві паспорти та водійські посвідчення, а й фото цих документів — так, щоб підробка мала вигляд знімка, зробленого на дивані чи столі. KYC (know your customer, «знай свого клієнта») — процедура, за якої біржа звіряє особу клієнта з його документом. Тарифи були публічними: $99 за десять документів і пакет за $1500 з персональною підтримкою.
За даними Міністерства юстиції США, через OnlyFake виготовили не менш як 10 000 фальшивих документів. У лютому 2024 року Назаренко отримав лист від ООН: організації стало відомо, що сервісом користувалися IT-фахівці з Північної Кореї, які видавали себе за інших людей, аби отримати дистанційну роботу в американських компаніях. ООН просила надати відомості про таких клієнтів і створені ними документи, однак Назаренко співпрацювати відмовився.
Паралельно сервісом зацікавилися в США. Працівник ФБР, діючи під прикриттям, придбав через сайт кілька фальшивих документів США, і служба підтримки, за даними 404 Media, пояснила йому, як застосовувати їх для обходу перевірки особи на криптобіржах. Розкриттю допомогла необережність підозрюваного: виторг він переказував на акаунт криптобіржі, оформлений на власне ім'я.
У червні 2025 року Назаренка затримали в Румунії, куди він прилетів із дівчиною на день народження друга; за три місяці його екстрадували до Сполучених Штатів. Там він визнав себе винним у змові, метою якої було шахрайство з документами, і йому загрожувало до 15 років ув'язнення. 26 червня 2026 року суд призначив покарання у вигляді строку, який він уже відбув, — близько року під вартою. Після суду його затримала імміграційна служба ICE, а в серпні депортували до Польщі.
Повернувшись в Україну, Назаренко, за його власними словами, був мобілізований, утік із військової служби та виїхав із країни; тепер він живе в Таїланді й розробляє застосунок для пошуку подій і знайомств. Незалежного підтвердження цих тверджень немає: деталі роботи сервісу, мотиви й перебіг справи викладено з його інтерв'ю та з посиланням на дані Мін'юсту США, а про втечу зі служби відомо лише з його слів. Раніше dev.ua повідомляло про іншу справу: українця Олександра Діденка засудили у США до п'яти років за допомогу IT-фахівцям з КНДР у працевлаштуванні в американських компаніях.
