Національний банк України підтримує врегулювання ринку віртуальних активів на основі європейського підходу MiCA (Regulation on markets in crypto-assets — рамка ЄС для емітентів токенів і постачальників послуг), міжнародних стандартів та рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Водночас регулятор заявив, що не підтримує законопроєкт № 10225-д у редакції, яку профільний комітет Верховної Ради рекомендував до другого читання. Джерело: Finance.ua
За оцінкою НБУ, підготовка документа не була достатньо прозорою, а фінальний текст не враховує низки принципових домовленостей, досягнутих під час роботи. Заступник голови НБУ Олексій Шабан озвучував зауваження на засіданні комітету, проте формат обговорення не дозволив провести повноцінну фахову дискусію — тому регулятор виклав три ризики публічно.
Перший стосується іноземних токенів. Проєкт відкриває український ринок для активів, які можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідний нагляд у країнах емісії. НБУ вбачає тут загрозу монетарному суверенітету, трансмісії монетарної політики, платіжній інфраструктурі та фінансовій стійкості й наполягає на власних повноваженнях оцінювати такі ризики та за потреби обмежувати обіг.
Другий — регуляторні прогалини та нерівні вимоги. На думку регулятора, спрощений допуск іноземних активів не має дозволяти обходити правила, встановлені для аналогічних українських активів, інакше частина ринку опиниться поза державним наглядом. НБУ вимагає норм, які унеможливлюють регуляторний арбітраж.
Третій — ризики монополізації та корупційних зловживань під час авторизації учасників НКЦБФР (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку). Спочатку НБУ виступав за відсутність кількісних обмежень для операторів торговельних майданчиків за умови відповідності вимогам; як компроміс погодився на пропозицію НКЦБФР обмежити перший етап трьома юрособами, відібраними на конкурсі. У фінальній редакції чіткої кількості операторів на перші п'ять років немає — рішення лишається на розсуд НКЦБФР.
НБУ закликає парламентаріїв доопрацювати документ із залученням усіх учасників законодавчого процесу та врахувати зауваження. Проєкт визначає правила роботи крипторинку, оподаткування операцій і вимоги до учасників; очікується, що норми запрацюють з 1 липня 2027 року. Операції з криптовалютами не обкладатимуть ПДВ, податок сплачуватиметься з різниці між ціною купівлі та продажу за аналогією з цінними паперами, а для активів, наявних на момент запровадження закону, діятиме перехідний період до кінця 2028 року зі ставкою ПДФО 5%.
