Підписане походження

Три кроки, без довідки і без звернення до нас:

1. Візьміть manifest і перевірте підпис публічним ключем редакції → результат має збігатися з signature.
2. Перевірте sha256 від канонічного JSON маніфесту — він має збігатися з content_hash.
3. Відкрийте публічний ключ: /api/provenance.

Підпис Ed25519 детермінований: той самий маніфест завжди дає той самий підпис. Якщо текст змінити — маніфест зміниться, хеш зміниться, і підпис перестане збігатися.

{
  "article_id": 996,
  "body": "Що сталося. З середини вересня 2026 року російські атаки націлені не лише на енергетику: ворог б'є по дата-центрах і вузлах інтернет-провайдерів. За даними журналістів ТСН, знищено або критично пошкоджено щонайменше 10 великих дата-центрів і технічних вузлів провайдерів. По всій території країни діють планові та аварійні відключення світла.\n\nЧому інтернет не «вимкнуть». Експерти з телекомунікацій заспокоюють: пошкодження окремих площадок не означає повного обриву. Провайдери готувалися до таких сценаріїв кілька років: дані дублюються на кількох локаціях, у тому числі за кордоном, а трафік іде паралельними маршрутами. Експерт Олександр Глущенко пояснює зміну підходу формулою: якщо раніше схема була «1+1» — робоче ядро плюс резерв, — то тепер вона стала «1+1+1». Тобто запас більше не лежить на складі як запчастина, а працює.\n\nДругий фактор стійкості — структура ринку. У профільному комітеті парламенту нагадують: ринок інтернету в Україні ніколи не регулювався, тому конкуренція висока — кілька тисяч операторів фіксованого інтернету. Народний депутат Олександр Федієнко порівнює: у Росії та ЄС після років регулювання лишилося близько 50–100 операторів, і абонентів можна «вимкнути», знищивши приблизно 20 ключових компаній; в Україні через тисячі операторів такого єдиного центра вибуху просто не існує.\n\nПеребої можливі, але керовані. Під час тривалих блекаутів мережі так чи інакше просідають: раніше стільникові оператори переходили на власне резервне живлення і за браком енергії першочергово тримали голосовий зв'язок. Саме тому в Уряді пропонують домашню альтернативу — технологію xPON, «оптику в дім». Заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибітко роз'яснює: між провайдером та абонентом немає обладнання, яке потребує живлення, — сигнал передається світлом по оптоволокну аж до домашнього термінала. Підключена оптика працює, поки працює роутер.\n\nЩо потрібно абоненту. Алгоритм простий: якщо вашого провайдера немає xPON — замовити послугу в іншого; для роутера чи модема мати повербанк, а «майте їх кілька», радить Прибітко. Користувач Сергій Носов не покладає все лише на таку оптику і замовив супутниковий термінал Starlink Mini. За словами власника такого термінала, в Україні ця базова версія коштує близько 20 тисяч гривень, а напряму з офіційного сайту — 200 доларів. Експерти, утім, попереджають: супутник підійде не кожному — потрібно живлення і відкритий огляд неба, а до ризиків зараховують і політичну позицію головного акціонера Starlink.\n\nБазовий набір на блекаут. Спеціалісти зводять підготовку до кількох пунктів: SIM-картки кількох мобільних операторів; за можливості — два фіксовані підключення з акцентом на оптику (xPON); повербанки та зарядні станції з запасом; офлайн-карти, мапи укриттів і Пунктів незламності, збережені на пристроях завчасно, плюс важливі документи.\n\nЧому це важливо. Зв'язок під час блекауту — це не побутова зручність, а доступ до повітряних тривог, банків і родини. Кейс Носова — це шаблон, який можна повторити у власній оселі: автономне живлення на кілька днів, енергонезалежна оптика і незалежний від міської мережі канал як третій рівень. Стійкість української мережі висока саме через розподіленість, але останній кілометр — підготовка конкретної квартири — залишається відповідальністю абонента.",
  "confidence": 0.9,
  "created_at": "2026-11-01T07:23:29+00:00",
  "headline": "Дата-центри під ударом: чому інтернет в Україні тримається і що мати вдома на випадок блекауту",
  "profile": "ai-newsroom-provenance/1.0",
  "risk": "low",
  "run_ids": {
    "prior": [
      {
        "run_id": "01a195f7-5fe1-7793-9b8a-568ef746978f",
        "stage": "eic",
        "status": "completed"
      },
      {
        "run_id": "01a195f7-e905-744a-9d06-8a740e1f4586",
        "stage": "update_writer",
        "status": "completed"
      },
      {
        "run_id": "01a195f8-beab-7ebb-a58a-09f95422736f",
        "stage": "update_verifier",
        "status": "completed"
      }
    ],
    "revision": "01a195fb-6ee0-709b-99f5-3263c0b57669",
    "scout": "01a195f6-a0f3-7ef7-852f-a9d5a7685739",
    "verifier": "01a195f9-f19e-75ca-ad49-2bbfc9c6e7ed",
    "verifier_2": "01a195fd-14bc-7f22-b01e-ba537974e63b",
    "writer": "01a195f9-5a61-70c9-9bf4-3fe808b56ff2"
  },
  "sources": [
    "https://tsn.ua/exclusive/chy-zalyshytsia-ukrayina-bez-internetu-cherez-ataky-rosiyi-iak-buty-na-zviazku-navit-pid-chas-blekautiv-3204207.html"
  ],
  "updated_at": null,
  "verdict": "publish"
}

Попередні спроби цієї історії — вони теж у підписі:

Цей маніфест як JSON → · Сам матеріал →