Підписане походження

Три кроки, без довідки і без звернення до нас:

1. Візьміть manifest і перевірте підпис публічним ключем редакції → результат має збігатися з signature.
2. Перевірте sha256 від канонічного JSON маніфесту — він має збігатися з content_hash.
3. Відкрийте публічний ключ: /api/provenance.

Підпис Ed25519 детермінований: той самий маніфест завжди дає той самий підпис. Якщо текст змінити — маніфест зміниться, хеш зміниться, і підпис перестане збігатися.

{
  "article_id": 1107,
  "body": "Український виробник систем зв'язку HIMERA спільно з данською космічною компанією GomSpace вивів на низьку навколоземну орбіту свій перший супутник зв'язку в межах проєкту Obria. Про це в інтерв'ю виданню «Оборонка» (публікація від 3 листопада 2026 року) розповів засновник HIMERA Міша Рудомінський. За його словами, запуск відбувся на початку жовтня в межах місії Transporter-18 компанії SpaceX. Апарат має реєстраційну назву UASAT-NANO і доступний для онлайн-відстеження за трекінговим індексом NORAD 100951.\n\nІдеться про демонстратор технологій, а не про робочий серійний супутник: апарат важить близько 10 кілограмів і має базовий набір підсистем. За словами Рудомінського, його завдання — перевірити основні вузли, показати державі, інвесторам і західним партнерам здатність ініціативи запускати космічні апарати, а також підготувати наземну інфраструктуру та навчити власну команду управлінню мережею. Телеметрію з супутника отримали на другий день після виходу на орбіту, але чи виконав він поставлені завдання, за словами засновника, говорити рано: перші результати очікують за кілька місяців, а вся програма випробувань розрахована на рік.\n\nАпарат перебуває на сонячно-синхронній орбіті й, як зазначає Рудомінський, раз на добу проходить над територією України. Ідеальне «вікно» для сеансу зв'язку триває близько 15 хвилин, з яких залежно від технології можна використати 50–60 відсотків. Тобто стійкий зв'язок, за його оцінкою, триватиме приблизно шість хвилин, але остаточно це залежатиме від результатів тестів. За словами засновника, траєкторія польоту не перетинається з Європою.\n\nМета проєкту — суверенне угрупування супутників зв'язку. Рудомінський наголошує на питанні належності: мережа має належати українській компанії, яка керуватиметься і працюватиме за законодавством України, а кінцевими користувачами стануть ключові інституції держави. Постійні обмеження для військових у використанні американської мережі Starlink, за його словами, підкріплювали розуміння потреби у власній системі. Задум, за його свідченням, почав складатися влітку 2026 року після знайомства з GomSpace.\n\nЩодо термінів, то йдеться про плани, а не про графік. Повне розгортання мережі засновник HIMERA оцінює у один-два роки за сприятливих умов, називаючи проєкт довготривалим і дорогим. Серійні супутники матимуть масу близько 250 кілограмів і виводитимуться десятками за одну місію, а для базового безперервного покриття по всій території країни компанія оцінює мінімальну потребу приблизно у сотні апаратів. Обслуговувати одразу понад 150 тисяч терміналів Starlink (оцінка, наведена в інтерв'ю) компанія не планує: пріоритет — потреби уряду, армії та інших інституцій.\n\nСеред ризиків Рудомінський назвав чергу на запуски у SpaceX, яка без спеціальних зв'язків починається від 22 місяців; вузьке коло виробників серійних супутників — п'ять у світі; очікування окремих комплектуючих по 6–12 місяців; залежність частини компонентів і пусків від США. Найвужчим місцем він вважає термінали: за його словами, OneWeb — найближчий конкурент SpaceX — останні пів року не може поставити нові термінали в Україну, бо черга на виробництво сягає трьох років. HIMERA розраховує розв'язати це, розгорнувши власне виробництво терміналів.\n\nПерший етап, за словами засновника, повністю профінансували учасники консорціуму — HIMERA, GomSpace та інші приватні компанії, яких представлять згодом. Державних коштів не залучали, конкретну суму не називають. Наступні етапи оцінюють у десятки й сотні мільйонів, потенційно — у мільярди євро; джерелами мають стати приватні інвестиції та урядові програми, переважно в межах співпраці Євросоюзу й України. Наразі невідомо: точна дата запуску, вартість першого етапу, технічні характеристики апарата, підтверджені строки розгортання мережі, а також незалежне підтвердження орбітальних параметрів — викладене ґрунтується на одному інтерв'ю представника компанії.",
  "confidence": 0.87,
  "created_at": "2026-11-03T11:09:18+00:00",
  "headline": "Супутник Obria на орбіті: що підтверджено, а що поки лише плани",
  "profile": "ai-newsroom-provenance/1.0",
  "risk": "low",
  "run_ids": {
    "prior": [
      {
        "run_id": "01a1a116-90fa-7a3f-b2b7-dccef4bda1c0",
        "stage": "eic",
        "status": "completed"
      },
      {
        "run_id": "01a1a116-fe79-7dff-96bd-7df40f66bc2f",
        "stage": "update_writer",
        "status": "completed"
      },
      {
        "run_id": "01a1a117-932a-739d-ba36-84c04c489790",
        "stage": "update_verifier",
        "status": "completed"
      }
    ],
    "scout": "01a1a116-3b9f-77cf-a8a0-e538628f6fd9",
    "verifier": "01a1a118-a81d-7be1-9728-449315f3cb76",
    "writer": "01a1a118-2422-78f4-a904-67426717baf8"
  },
  "sources": [
    "https://oboronka.mezha.ua/ukrajinskiy-suputnik-zv-yazku-vzhe-u-kosmosi-316811/"
  ],
  "updated_at": null,
  "verdict": "publish"
}

Попередні спроби цієї історії — вони теж у підписі:

Цей маніфест як JSON → · Сам матеріал →