Восени 2026 року Росія посилила удари по українських містах, і окремою ціллю стали мости через Дніпро в Києві. За інформацією ТСН, під удари потрапили Південний, Північний, Подільсько-Воскресенський і Дарницький мости. Рух ними ускладнений, на під'їздах утворюються багатокілометрові затори, і мешканці витрачають на дорогу на роботу та назад по кілька годин на день.

Під «транспортною блокадою» в цьому контексті мається на увазі не офіційно оголошена блокада, а спроба порушити сполучення між лівим і правим берегами столиці, розділеними Дніпром. Найшвидшим способом перетнути ріку залишається метро, але надземна частина червоної гілки під час повітряної тривоги не працює, а зелена гілка через Дніпро не курсує. Мешканці лівого берега чекають офіційної інформації про відновлення руху через міст, тоді як влада обіцяє альтернативні маршрути.

Ідеться про урядовий проєкт, для реалізації якого Києву потрібно знайти близько мільярда гривень, повідомляє ТСН. Серед запропонованих рішень — понтонні переправи, тунель під Дніпром і реорганізація міського трафіку. Понтонна переправа — це тимчасова конструкція на плавучих опорах, яку військові збирають за кілька годин; за даними сюжету, одну таку переправу, ймовірно, вже почали споруджувати, але точне місце не розголошують і йдеться про декілька об'єктів.

Експерти до понтонів ставляться обережно. Військовий експерт Іван Ступак зауважує, що на таких переправах цивільні водії можуть створювати затори через звичайні дорожні ситуації, і каже: «Для цивільних це точно не підходить». Керівник компанії «Беспалов ЛАБ» Дмитро Беспалов додає, що переправи вразливі не лише для «Іскандерів», а й для звичайних ударних дронів, тож під час тривоги рух ними можуть зупиняти або обмежувати перепустками. Він нагадує про понтон через Десну в Чернігові 2022 року, але застерігає, що масштаб столичного потоку з тим випадком зіставляти не можна.

Другий варіант — тунель під Дніпром — має довгу історію: у Києві зберігся кесон так званого сталінського метро, а будівництво під Жуковим островом припинили з початком Другої світової війни і не відновили через вартість. За оцінкою Беспалова, будівництво тунелю середньоєвропейським темпом тривало б від 5 до 10 років, і він не вірить, що такий проєкт реально вести під обстрілами. Народний депутат Сергій Нагорняк із парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг заявив, що тунель може бути споруджений не раніше ніж за 10 років, і закликав не вводити людей в оману. Крім того, стандартний автодорожній тунель має лише по одній смузі в кожному напрямку.

Чому це важливо: за кількістю переправ на мешканця серед великих європейських столиць на річках Київ посідає одне з останніх місць — приблизно 400–500 тисяч жителів на один міст проти орієнтира близько 100 тисяч. Через нерівномірне розташування спальних районів і робочих місць щодня близько півтора мільйона людей їдуть із лівого берега на правий і ввечері повертаються.

Що далі: третій підхід — не будувати нові переправи, а змінити організацію руху наявними мостами. Наразі невідомо, який варіант затвердять остаточно, коли запрацюють понтони, хто буде підрядником і як розподілять мільярд гривень; офіційних строків і кошторису в опублікованому матеріалі не наведено.