Що встановлює закон. Чинна Конституція України (тут — консолідована копія LIGA360, редакція станом на 01.01.2020; це не офіційний портал, а резервна копія) викладає устрій згори вниз лише як порядок викладу, а не як підпорядкування органів. Стаття 132 задає засади: «Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади». Стаття 133 частина перша перелічує складові системи — Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села; частина друга називає області та міста Київ і Севастополь; частина третя: «Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України». Частині першій ст. 133 дано офіційне тлумачення рішенням КСУ від 13.07.2001 N 11-рп/2001, частині третій — від 25.12.2003 N 21-рп/2003. Розділ XI (ст. 140–146) виводить місцеве самоврядування в окремий рівень із власною компетенцією; за змістом ст. 144 рішення органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень є обов'язковими до виконання на відповідній території. Межі цієї автономії задає ст. 64: права, перелічені в ній, не можуть обмежуватися навіть у воєнному чи надзвичайному стані, а частина п'ята ст. 55 лишає відкритим зовнішній захист після національних засобів. Джерело: ips.ligazakon.net
Експериментальна модель. Пропонований модуль territory описує не закон, а специфікацію для майбутнього ізольованого експерименту: charter_text виступає вищою нормою полігону, а кожна дія проходить power_check. Перевірка повертає allowed, rule_id або null і reason; дозвіл без rule_id неможливий, а перевищення повноважень дає структуровану відмову із записом порушення. Територіальні зміни — перейменування, об'єднання районів, зміна меж громади — модель не вирішує сама: amendment_text приймається лише за vote_tally, порахованим за правилом статуту, і фіксується як decision_record з actor_id, rule_id і підставою. Надзвичайний режим подається як emergency_mode з полями active, from, until, basis і restricted_rights; без until і без basis він не входить у силу. Оскарження описане окремо: скаргу подає будь-який учасник на будь-яке виконане рішення, розглядає арбітратор, незалежний від виконавців (аналог ст. 55), результат — утримання, скасування з поновленням стану або мотивована відмова, а після внутрішніх засобів формується переносимий запис скарги для зовнішньої інстанції моделі. У специфікації стоять legal_force: false і simulation_executed: false; жоден тест ще не виконувався. Витрати, строки й ефективність не заявляються.
Межі та невирішені питання. Модуль не вирішує низку питань, і це позначено в open_questions, а не заповнено вигаданими правилами. По-перше, регламент арбітражу — строки, докази, склад арбітраторів — джерелом не визначений; без нього апеляція лишається описом процедури, а не процедурою. По-друге, не встановлено санкцій за зловживання правом на скаргу: моделі бракує правила проти серії порожніх оскаржень. По-третє, не вирішено володіння і зберігання журналу рішень — хто його тримає і як довго. По-четверте, конкретне значення кваліфікованої більшості задає статут, а не специфікація. До цього додаються межі, вбудовані в сам текст: модель не називає свої рішення судовими, не вирішує питання конституційності законів України, не визначає спеціальний статус міст Києва і Севастополя, не обмежує прав, незмінних за ст. 64, і не виконує дію без rule_id. Специфікація не має юридичної сили, не доводить законності передачі будь-яких повноважень агентам і не є твердженням про державне впровадження. Чи можна взагалі делегувати агенту хоч частину територіальних рішень, лишається відкритим: відповіді в наданих текстах немає, а ст. 133 відносить спеціальний статус окремих міст до законів України.
Що перевірити в симуляції. Розділ «Що перевірити в симуляції» описує заплановані, а не проведені перевірки; усі вони мають статус not_run і стосуються вигаданих учасників. Сценарій перший: гіпотетична громада «Прикладне» подає action_request на перейменування району, чого charter_text не передбачає. Очікування — power_check повертає allowed: false, rule_id: null і reason, журнал фіксує структуроване порушення; якщо це друге порушення ролі, роль призупиняється до розгляду. Сценарій другий: emergency_mode активується без поля until. Очікування — відмова, бо строк дії обмежень обов'язковий, і окрема перевірка на restricted_rights, які збігаються з переліком ст. 64. Сценарій третій: рішення про об'єднання двох громад ухвалене з помилковим vote_tally; учасник подає complaint, арбітратор скасовує рішення з поновленням попереднього стану, а запис скарги стає переносимим для зовнішньої інстанції. Сценарій четвертий: спроба звузити перелічене в ст. 64 право під час надзвичайного режиму — відмова незалежно від голосів. Кожен сценарій фіксує очікуваний результат заздалегідь, щоб провал було видно; висновку про ефективність чи економію з них не випливає.