Проблему комплектування війська не вдасться закрити самими лише грошовими стимулами — до такого висновку дійшли двоє співрозмовників телеканалу «Еспресо»: рекрутер 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Василь Дзеса та ветеран російсько-української війни, журналіст Віктор Біщук. Обидва наполягають, що держава має відкрито пояснювати умови служби, прибирати невизначеність і змінювати підходи до набору. Це саме та позиція, яку вони висловили в ефірі, а не офіційна заява відомства: позиції Міністерства оборони чи територіальних центрів комплектування в матеріалі немає. Джерело: ТСН
За словами Дзеси, інтерес до служби через рекрутингові центри не зник, але кількість охочих не зростає так швидко, як кількість підрозділів, що змагаються за тих самих кандидатів. На рішення людини впливають не лише патріотизм чи виплати, а й особисті історії — зокрема втрата близьких. Рекрутер каже, що значну частину побоювань можна зняти достовірною інформацією: люди часто не уявляють, як влаштована служба, скільки триває підготовка, як розподіляють за посадами і чи одразу новобранця відправляють на передову. «Страх породжується незнанням, люди не розуміють, що таке військова служба, як вона працює», — сказав він.
Дзеса вважає, що держава має більше розповідати про навчальні центри та можливості служби на різних посадах, а також говорити з родинами потенційних військових, адже їхня підтримка впливає на рішення. Окремо він зауважив: рекрутинг дає людині вибір підрозділу, напряму служби й командира, а також посади під цивільні навички, але бригади самотужки не можуть провести масштабну інформаційну кампанію, потрібну для подолання суспільних страхів.
Біщук назвав помилковою ставку винятково на грошове заохочення. За його словами, обіцянка виплати мільйона гривень людям віком 18–24 років не знімає головного побоювання — невизначеності щодо тривалості служби. Ветеран пояснив свою думку так: гроші важливі, але якщо людина приходить на службу й не бачить, коли зможе вийти, саме це лякає найбільше. Він наголосив, що військові повинні мати гідне грошове забезпечення, однак не менш важливі зрозумілі строки служби та реальні перспективи звільнення після них — зокрема чіткі правила для тих, хто служить від початку повномасштабної війни.
Серед пропозицій, озвучених в ефірі, — відкрита розмова політичного керівництва про проблеми мобілізації з поясненням причин і конкретним планом змін; удосконалення обліку військовозобов'язаних; справедливіші правила мобілізації; припинення практик, які дають окремим людям змогу уникати обов'язку. Біщук попередив, що без системних рішень навантаження й далі припадатиме насамперед на тих, хто офіційно працює і перебуває в полі зору держави. Він також заявив, що добровільного поповнення в масштабах 2022 року вже не буде, тож владі слід чесно оцінювати ситуацію й не чекати, що проблеми розв'яжуться самі.
Контекст: в Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація; призову підлягають військовозобов'язані чоловіки від 25 до 60 років, крім тих, хто має належно оформлену відстрочку або бронювання. Правила мобілізації продовжують змінюватися.
Чому це важливо: від того, чи держава сформулює зрозумілі строки служби й гарантії, залежить довіра до самої мобілізаційної системи — і саме довіру, за оцінкою обох співрозмовників, не відновить жодна фінансова пропозиція. Наразі невідомо, чи існують опитування або розрахунки, на яких ґрунтуються ці оцінки: у матеріалі не наведено ні даних досліджень, ні методики, ні посилань на офіційні документи. Невідомо також, чи розглядають у Міноборони або парламенті зміну строків служби — у джерелі про це не йдеться.