У ніч проти 20 листопада під час російської атаки на Київ згорів знімальний павільйон кінокомпанії Fresh Production Group на території кіностудії імені Олександра Довженка. У цьому приміщенні створювали художній фільм «Будинок “Слово”. Нескінчений роман» — про покоління українських митців, які жили в харківському будинку «Слово» і зазнали сталінських репресій. Про наслідки удару повідомив режисер стрічки Тарас Томенко на своїй сторінці в Instagram. Джерело: Chytomo

За словами Томенка, у павільйоні відтворили інтер'єри, пов'язані з життям літераторів 1920–1930-х років, зокрема кабінет Миколи Хвильового, їдальню та кав'ярню «Пок». «Вони намагаються знищити нашу культуру, наше слово — те, що робили сто років тому», — сказав режисер, додавши, що знімання продовжать.

У Fresh Production Group повідомили, що ніхто з працівників не постраждав: компанія зберегла команду й має намір звести новий павільйон та далі виконувати зобов'язання перед партнерами. Окрім «Будинку “Слово”», у знищеному приміщенні працювали над серіалом «На лінії життя», документальними стрічками «Жовто-блакитні метелики» і «Жовто-блакитні метелики. Дітям», циклом «Голодомор. Літописці» на замовлення Суспільного, а також над невипущеним художнім фільмом про Голодомор «Співають коники у житі» і дитячим циклом «Страшні казки діда Мирошка». На 2027 рік тут планували почати зйомки ще двох повнометражних фільмів.

Сценарій написав Тарас Томенко разом із поетесою Любов'ю Якимчук. Світова прем'єра відбулася 2021 року на Варшавському кінофестивалі, в український прокат стрічка вийшла у травні 2024-го і повернулася на екрани у квітні 2025 року. У вересні 2025-го вона отримала «Золоту дзиґу» як найкращий фільм; Томенка відзначили за режисуру, його і Якимчук — за сценарій.

Історичному будинку «Слово» на вулиці Культури, 9 у Харкові присвячені і художній фільм, і документальна стрічка «Будинок “Слово”» (2017), яку Томенко та Якимчук створили раніше. Російський обстріл пошкодив цей будинок 7 березня 2022 року — постраждали фасад і під'їзд. У червні 2026 року Державний архів Харківської області почав оприлюднювати оцифровані документи про будинок та його перших мешканців.