Аналітична компанія Chainalysis оцінила обсяг української криптоекономіки за рік у $128,3 млрд — це другий показник у Східній Європі. Про оцінку повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, посилаючись на дані дослідження. Джерело: dev.ua

Протягом дванадцяти місяців, що завершилися у червні 2026-го, на українські криптогаманці з-за кордону надійшло $12 млрд у стейблкоїнах — токенах, курс яких прив'язаний до традиційних валют. Із цієї суми $2,41 млрд припало на перекази обсягом не більше $10 тис. кожен.

За словами Гетманцева, аналітики опрацювали транзакції з 21 країни, і для 16 із них Україна виявилася основним напрямком переказів за обсягом. Дослідження показало залежність: із держав, де проживає більше українців, в Україну зазвичай надходять більші суми. На тлі зниження криптоактивності в регіоні на 7,9% показники в Україні фактично втрималися на попередньому рівні, продемонструвавши зростання на 0,2%. Методологію розрахунку Chainalysis не описано, незалежного підтвердження наведених цифр немає; фіскальний ефект для бюджету та частка тіньового обігу наразі невідомі.

Гетманцев пов'язав ці дані з законопроєктом № 10225-д про віртуальні активи: на його думку, документ має захистити клієнтів криптоплатформ, зокрема через вимогу тримати активи клієнтів окремо від власних коштів платформи. 4 листопада фінансовий комітет рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт у другому читанні та в цілому; рішення підтримали 20 членів комітету. Робота над документом тривала три роки.

Проєкт передбачає, що нові правила запрацюють з 1 липня 2027 року, нагляд розділять між НКЦПФР та Національним банком, криптооперації звільнять від ПДВ, а податок стягуватимуть лише з інвестиційного прибутку. Для активів, придбаних раніше, діятиме перехідний період до кінця 2028 року зі ставкою ПДФО 5%, запроваджується обов'язкова авторизація бірж і кастодіанів та посилений фінмоніторинг.

Національний банк виступив проти ухвалення в поточній редакції, вказавши на три ризики: неконтрольований обіг іноземних токенів, нерівні умови для учасників ринку та корупційні ризики і монополізацію — через те, що НКЦПФР самостійно визначає кількість операторів майданчиків на перші п'ять років. У пресслужбі НБУ заявили, що розвиток криптоіндустрії не має загрожувати монетарному суверенітету та стабільності гривні.