У п'ятницю, 20 листопада, під час масованої російської атаки на Україну Польща підняла в повітря військову авіацію та посилила контроль за повітряним простором — про це повідомляє TSN. У Любліні оголосили тривогу й увімкнули сирени, а мешканцям Підкарпатського воєводства надійшло сповіщення про підвищену готовність польської системи протиповітряної оборони. На цьому тлі в ефірі «Київ24» висловився Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ». Джерело: ТСН

Його теза полягає в тому, що російська крилата ракета Х-101 могла рухатися в бік польського Ряшева навмисно. Аргумент експерта суто технічний: Х-101 має інерційну систему наведення з точною електронікою та захистом від перешкод. «РЕБом її зігнати з курсу було неможливо», — сказав Лакійчук. З огляду на характеристики озброєння він вважає, що наближення ракети до Ряшева навряд чи можна пояснити випадковим збоєм.

Другий аргумент стосується самого об'єкта. Лакійчук наголосив, що Ряшів на Підкарпатті — не просто місто біля кордону з Україною, а головний хаб європейських союзників із постачання військової допомоги.

Спираючись на це, Лакійчук назвав те, що сталося, воєнним вторгненням у повітряний простір Польщі, а не відхиленням ракети, яка нібито мала летіти на Львів чи Івано-Франківськ. Наразі немає офіційного підтвердження, що метою був саме Ряшів: ідеться про експертну інтерпретацію траєкторії, а не про встановлений факт.

Офіційна частина картини стриманіша. Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що під час атаки на Україну на польській території впали три повітряні цілі, які він назвав російськими, — ймовірно, дві ракети та дрон. За словами Косіняка-Камиша, інциденти зафіксовані в Новий Люпець, Руднику-над-Саном і Молодичі. Чи пов'язана ця зброя з ракетою, про яку говорить Лакійчук, наразі невідомо.

За логікою експерта, Варшава мала б поставити перед союзниками по НАТО питання колективної оборони. Водночас він припускає, що активнішим крокам у цьому напрямку заважає небажання частини партнерів по Альянсу загострювати ситуацію. Це його власна гіпотеза, а не підтверджена інформація; публічних підтверджень із боку урядів чи штаб-квартири НАТО немає.

Практичний вимір історії для ділового читача — надійність логістичного коридору, яким союзники постачають Україні військову допомогу. Наразі немає підтверджених даних про перебої в постачанні, зміну режиму роботи хабів чи пунктів пропуску, тож говорити про конкретні наслідки для підприємств передчасно. Відкритим залишається й питання реакції НАТО та того, чи порушувала Варшава тему колективної оборони: підтверджено лише падіння трьох повітряних цілей на польській території та заяви посадовців.