Морські поставки бензину до Росії в жовтні становили 390 тисяч тонн. Про це з посиланням на газету Financial Times повідомляє УНІАН. Ідеться про бензин, доправлений танкерами через порти, — тобто морський, а не трубопровідний імпорт. Обсяг означає злам звичної для Росії ролі постачальника пального на зовнішні ринки: країну, яку публікація описує терміном «країна-бензоколонка», тепер згадують як покупця.
За даними FT, цьогорічні удари по нафтопереробних заводах (НПЗ — підприємствах, що переробляють сиру нафту на бензин, дизель та інші продукти) занурили Росію в найглибшу паливну кризу від розпаду Радянського Союзу. Ситуація стабілізувалася після того, як Москва запровадила надзвичайні заходи для забезпечення внутрішнього ринку та збільшила закупівлі за кордоном, зокрема в Марокко, Туреччині, Індії та Єгипті. Імпорт бензину морем Росія почала в липні: вантажі прямували до північних портів на Балтиці поблизу Санкт-Петербурга та на узбережжі Білого моря, щоб уникнути ударів дронів у Чорному морі.
Окремий канал — Білорусь. За оцінками білоруського аналітичного центру Beroc, у липні Росія завезла звідти рекордні обсяги бензину, а відтоді отримала понад 600 тисяч тонн. Через це Мінськ був змушений перерозподілити постачання з інших експортних напрямків і завантажити власні НПЗ майже на повну потужність. За даними FT, білоруські заводи та індійський НПЗ «Вадінар», через який надходять усі індійські поставки бензину до Росії, переважно переробляють російську нафту. Ще 8 тисяч тонн бензину з літа надійшло з Казахстану. Така географія постачальників, на думку FT, свідчить про те, що Москва шукає додаткові обсяги всіма доступними шляхами.
Провідний аналітик з нафтопереробки та моделювання компанії Kpler Суміт Рітолія зазначив, що Росія поступово змінює позицію на світовому ринку нафтопродуктів — із великого центру експорту палива на дедалі важливіший ринок імпорту, і назвав це розворотом. За його словами, імпорт перестав бути винятково короткостроковим рішенням і став вагомою частиною забезпечення довгострокового попиту, тоді як перебої в роботі заводів тривають. Аналітик московської брокерської компанії Finam Сергій Кауфман оцінює, що виробництво бензину в Росії на 13–18% нижче за рівень на початку 2026 року.
Структурний ефект, за оцінкою Рітолії, пов'язаний із тим, які саме заводи уражено: Україна неодноразово била по більших і складніших російських НПЗ, де вихід бензину зазвичай вищий, ніж на простіших підприємствах. Тому втрата 1 мільйона барелів на добу переробки на таких заводах може позначитися на наявності бензину сильніше, ніж аналогічне скорочення на менш складних. Старший науковий співробітник Центру Карнегі «Росія–Євразія» Сергій Вакуленко сказав, що удари вже створюють «серйозні проблеми», а не просто незручності, і додав, що кількамісячне підтримання атак порівнянного масштабу докорінно змінить роботу російської економіки.
Що далі. За інформацією УНІАН, 17 листопада українські підрозділи уразили завод «Газпром нефтехім Салават» у Башкортостані, розташований за півтори тисячі кілометрів від кордону. 14 листопада повідомлялося, що за паузи в ударах нафтові компанії могли накопичити резерви, але після відновлення атак їх, імовірно, вистачить приблизно на тиждень споживання в масштабах країни. 9 листопада стало відомо, що «Роснефть» обмежила продаж бензину на власних заправках у всіх регіонах.
Публікація не наводить даних про ціни на пальне в Росії, про абсолютні обсяги переробки та про те, як саме паливний дефіцит позначається на оборонному виробництві, — наразі невідомо. Офіційної реакції російської сторони на матеріал FT у джерелі немає, незалежного підтвердження наведених оцінок у межах цього тексту також немає.