За повідомленням УНІАН від 17 листопада, за оцінкою президента асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитра Новицького, через російські удари по енергетичній інфраструктурі проблеми з водою можуть виникнути в десятках українських міст. Найбільше ризикують прифронтові громади та великі міста, постачання яких залежить від стабільної роботи електромереж.

Ключове пояснення Новицького полягає в тому, що приблизно 80% проблеми — це енергетика, а не руйнування самих водоканалів. Водоканал, за його словами, належить до найбільших споживачів електроенергії в місті: коли падає енергосистема, насоси зупиняються навіть тоді, коли станції залишилися цілими.

Як приклад Новицький навів 3 листопада в Києві: удар припав по енергосистемі, а не по водоканалу, і, за словами Новицького, столиця пережила «найсерйозніше відключення води за всю війну». За повідомленням УНІАН, 5 листопада через аварійні знеструмлення об'єктів «Київводоканалу» перебої з водою спостерігалися в усіх районах міста.

Перша група ризику, за класифікацією Новицького, — населені пункти, які вже втратили джерела водопостачання або мають серйозні проблеми з інфраструктурою. Миколаїв із 2022 року отримує технічну воду з крана, оскільки зруйновано водогін із Дніпра. Нікопольщина, Марганець і частково Кривий Ріг залежали від Каховського водосховища, тому після підриву греблі їм довелося будувати альтернативні водозабори. Сюди ж експерт відносить прифронтові громади Донеччини, Херсон, Харківщину й Сумщину, де воду подають за графіком, мережі пошкоджені обстрілами, а ремонтного персоналу бракує; за його словами, йдеться про сотні тисяч людей.

Друга група — великі міста, де вода є, але її постачання залежить від електрики: Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Кривий Ріг. Новицький зазначає, що після кожної масованої атаки на енергетику тиск падає або вода зникає на години чи на добу. За його словами, 6 листопада в Дніпрі було пошкоджено лінію живлення водоводу, а в Кривому Розі трапляються періоди, коли світло подають лише кілька годин на добу. Ця група, за оцінкою експерта, охоплює понад 10 мільйонів людей.

Третя група — міста з єдиним джерелом води. Найвідоміший приклад, за словами Новицького, — Одеса, значною мірою залежна від одного водозабору на Дністрі. Якщо таке джерело буде пошкоджене, відновлення може тривати не дні, а тижні.

Щодо перспектив експерт сумнівається, що ці проблеми вдасться розв'язати найближчим часом, поки тривають атаки. Він називає три умови скорочення часу без води: резервне живлення критичних вузлів, альтернативні джерела у вигляді свердловин, бюветів і мобільних водозаборів, а також запас обладнання й фахівців для швидкого ремонту. Будівництво нових водозаборів, за його словами, займає 9–12 місяців, тож це завдання радше на наступний рік, а не на поточну зиму. Реалістичною метою на найближчі місяці Новицький вважає подачу води за графіком і недопущення повного припинення постачання. За повідомленням УНІАН, народний депутат Олексій Кучеренко заявляв, що 95% населених пунктів не мають належного резервного живлення для водоканалів, а енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв попереджав про можливі «водні блекаути» після тривалих відключень електроенергії: системі потрібен додатковий час, щоб відновити тиск.