Рада Європейського Союзу ухвалила черговий пакет санкцій проти фізичних і юридичних осіб, яких вважають причетними до фінансування війни Росії проти України та підтримки російського «тіньового флоту». Про це йдеться в пресрелізі на сайті Ради ЄС, на який посилається Finance.ua. За цим повідомленням, до списків додано 12 фізичних та 101 юридичну особу.
У повідомленні Ради ЄС зазначено, що рішення стало відповіддю на невибіркові атаки проти України, зокрема на цивільну інфраструктуру. Найбільша частина нових обмежень стосується банківського сектору: до санкційних списків внесено близько 50 російських банків і фінансових установ. У самому пресрелізі це пояснюють поступовим посиленням і розширенням обмежень проти банківської системи Росії, щоб перекрити фінансові канали, які, за формулюванням Ради ЄС, обслуговують державні доходи та фінансують воєнні зусилля.
Окремий блок рішення стосується нафтового й енергетичного секторів. Під санкції потрапили компанії та бізнесмени з цієї сфери; за даними джерела, відповідні енергетичні компанії управляють російськими нафтопереробними заводами та нафтовим терміналом у Санкт-Петербурзі, а також працюють у сегменті розвідки й видобутку нафти. Конкретних назв цих компаній у повідомленні не наведено.
Крім того, ЄС посилює заходи щодо електронної торгівлі в Росії. До списків внесено Тетяну Кім — єдину акціонерку російського рітейлера Wildberries — та Олександра Чачаву, який контролює пакет акцій Ozon, ще однієї великої російської компанії електронної торгівлі.
Що саме змінюється для «тіньового флоту» — тобто суден і компаній, які використовують для перевезення російської нафти в обхід обмежень, — у тексті не деталізовано: згадано лише підстави внесення до списків, а не окремі заборони для суден чи портів. Наразі невідомо, які саме секторальні заборони ухвалено, коли вони набувають чинності та який повний склад списків; джерело цих деталей не подає.
Що далі — Рада ЄС не повідомляє про графік наступних кроків або про публікацію повного переліку в матеріалі, на який посилається Finance.ua. Для бізнесу практичні наслідки залежатимуть від того, чи потрапляють конкретні контрагенти до опублікованих списків; наразі невідомо, чи торкнуться обмеження українських або європейських компаній, які працюють із цими особами.