Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ — міжнародна судова установа Ради Європи, куди громадяни та організації подають скарги на порушення прав людини державами) ухвалив рішення у справі, поданій в інтересах десятьох кримських дітей, які ще у 2014 році опинилися в інтернатних закладах півострова. За даними «Української правди. Життя», рішення ухвалене 13 жовтня 2026 року, а проголошення рішення заплановане на 1 грудня 2026 року. Саме цю справу видання називає безпрецедентною для України в практиці ЄСПЛ і пов'язує з дванадцятьма роками роботи правозахисників. Джерело: Українська правда

Передумови сформувалися навесні 2014-го. На момент початку російської окупації Криму в тамтешніх інституційних закладах перебували 4995 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Організованої евакуації цих вихованців з боку України не було, а Росія підпорядкувала установи разом із дітьми, розповіла адвокатка Дар'я Свиридова з об'єднання «AZONES», яка до 2014 року жила в Ялті та допомагала ялтинському будинку малюка як волонтерка. Про перешкоди виїзду розповіла одна родина, яка виїхала до Одеси: дитячі будинки сімейного типу ще могли виїхати самостійно, але окупаційна влада цьому перешкоджала, а вихованці інтернатів повністю залежали від адміністрацій.

Далі спрацював юридичний механізм. Російський закон про включення Криму до складу РФ визнавав жителів півострова російськими громадянами автоматично, а тим, хто хотів зберегти інше громадянство, давали короткий строк на заяву. Діти, за поясненням адвоката Сергія Зайця, подати її не могли, а їхні законні представники — адміністрації закладів — підпорядковувалися окупантам. Після цього до дітей почали застосовувати російські процедури усиновлення, а таємниця усиновлення та можливість змінювати ім'я, прізвище й за певних умов дату народження значно ускладнили пошук.

«Одна з центральних проблем – їхнє насильницьке зникнення через приховування інформації про місце перебування та зміну ідентифікаційних даних», — описав ситуацію Заєць. За його словами, дитина може бути живою, ходити до школи й мати нову родину, але відомостей про її походження та місцеперебування українська сторона не отримує.

Правозахисники документували ці порушення з 2014 року: готували щомісячні огляди, збирали свідчення, відстежували проєкт «Потяг надії», у межах якого шукали усиновлювачів для дітей із окупованого півострова. Вони зверталися до українських державних органів і пропонували подати міждержавну скаргу проти Росії до ЄСПЛ — цього, за даними видання, не сталося. 14 січня 2023 року Заєць як представник Української Гельсінської спілки з прав людини підготував і подав скаргу до суду в інтересах десятьох дітей, чиї особи вдалося встановити.

Для читачів, які працюють з інституційними закладами, усиновленням чи захистом дітей, справа ілюструє межу окупаційного управління: міжнародне право, як пояснюють юристи, не дозволяє державі-окупанту змінювати громадянство дітей чи розпоряджатися їхньою долею, а вимагає захисту й сприяння возз'єднанню з родичами.

Позитивний результат, за оцінкою співрозмовників видання, міг би змінити долі десятьох дітей.